На прикладі одного судна журналісти показали, як Росія продає крадене українське зерно з окупованої частини Запорізької області.
Журналісти простежили шлях однієї із партій українського зерна, яку РФ продала до Туреччини, передає Financial Times.
Одним із керівників схеми виявився російський бізнесмен Микита Бусел. Він є засновником двох готелів і мережі кавʼярень у Росії. Його обрали директором так званої нової російської фірми "Державний зерновий оператор" на окупованій частині Запорізької області.
Ця організація надіслала місцевим фермерам рекламне відео. На ньому Бусел стоїть перед російським потягом із зерном. Закадровий голос заявляє, що покупців знайшли в Росії, Сирії, Туреччині та Ірані.
"У фермерів немає вибору. Або здавати зерно, або його в них заберуть", – розповів український аграрій, який виїхав з окупації.
Журналісти встановили, що для продажу 2 675 т української пшениці окупанти знайшли судно Pawell. Ймовірно, воно належить фіктивній компанії з Великої Британії Pawell Shipping Co LLP LLPCo. Зерно завантажили у Бердянську, але у документах вказали порт Кавказ у Керченській протоці.
Судно йшло під сирійським прапором. Щоб замести сліди, воно зникло з радарів перед прибуттям до Керченської протоки. З'явився на радарах Pawell 15 серпня. За два дні до того його заповнили зерном у Бердянську.
Місцем походження зерна вказали Тольятті. Продавцем записали іншого російського бізнесмена Ігоря Пожидаєва та його компанію "Геос". Він раніше торгував зерном в окупованому Криму. Чоловік заперечив, що зерно прибуло з окупованої частини України.
"Це зерно не має відношення ні до Запоріжжя, ні до України. Це стосується порту "Кавказ", на який є всі відповідні документи, починаючи від торгово-промислової палати РФ і закінчуючи договорами з фермерами, які його вирощували, у яких я його купував, разом з усіма накладними та квитанціями і так далі", – сказав Пожидаєв.
Документи журналістам він не надав.
3 вересня Pawell прибув у порт Самсун у Туреччині. Зерно хотіли продати азербайджанському підприємцю Акбару Асгарову. Але він назвав угоду ненадійною та відмовився.
Після цього судно вимкнуло сигнальні системи і зникло. Через кілька тижнів з'явилося у східній частині Чорного моря, але без зерна.
Турецькі покупці спочатку відмовлялися від угоди не лише через ціну, а й через небажання мати проблеми з Україною. Кінцевим пунктом призначення 26 вересня був невеликий порт Хопа біля кордону з Грузією. Пожидаєв відмовився підтвердити, де саме продали зерно. Підтвердив лише, що це було в Туреччині. Додав, що покупців цілком влаштували надані документи.