Президент Української плодоовочевої асоціації (УПОА) Тарас Баштанник зазначив, що у довоєнний період в Україні засаджували кавунами 45−50 тисяч га, з них 15−17 тисяч га — на Херсонщині.
Але торік через російську окупацію посмакувати ягодою, вирощеною під південним сонцем, не вдалося, оскільки місцеві фермери не мали змоги ані посадити, ані виростити її. Після часткової деокупації регіону землеробам таки вдалося засіяти 2 тисячі га. Проте через вчинений росіянами теракт на Каховській ГЕС урожай на батьківщині найсолодших кавунів втрачено.
«Скільки гектарів вціліло і спроможні дати врожай — це запитання, на яке наразі неможливо дати відповідь. Територія, що ближче до Миколаївщини, постраждала менше. Тому сподіваємося, що принаймні з половини засадженої землі вдасться зібрати урожай», — зазначив Тарас Баштанник.
Кавуни масштабують в інших регіонах
Та зовсім без українських кавунів споживачі не залишаться. Їх вирощують уже по усій Україні — від Волині до Черкас.
На заміщення херсонських кавунів за вирощування масово взялися аграрії з Кіровоградської, Дніпропетровської, Житомирської, Полтавської, Рівненської та навіть Закарпатської областей. Лідерами є південні області — Миколаївщина й Одещина.
Наразі в Україні ягодою засаджено приблизно 32 тисячі га проти довоєнних 45−50 тис. га. Однак навіть разом узяті області не отримають стільки кавунів, скільки збирала Херсонщина з 14 тисяч га. Заміщення не буде повноцінним через кліматичні особливості регіонів.
«Перші херсонські кавуни зазвичай достигають уже на початку липня, вирощені в інших областях — пізніше. Та і смак у них не такий насичений і солодкий», — додає президент УПОА.