Український інститут майбутнього презентував прогноз економіки України на 2023−2024 роки.
Економісти підготували два докладних сценарії - позитивний і негативний. Останній, на думку експертів, є базовим, тобто найбільш імовірним.
Негативний сценарій
За найбільш імовірним сценарієм повномасштабна війна в Україні триватиме. Але восени 2023 року і в першому півріччі 2024-го завершиться активна фаза бойових дій. Утім, зберігатимуться ризики блекаутів під час опалювального сезону, тобто ракетних обстрілів по критичній інфраструктурі.
У суспільстві, уряді зростатимуть внутрішні протиріччя. Буде відсутній консенсус щодо стратегії та вектору руху України далі, вважають експерти.
Населення скоротиться на кілька мільйонів
Населення країни, згідно з негативним, але найбільш імовірним сценарієм, скоротиться ще на кілька мільйонів — 1,5−2 млн. Зняття військового стану призведе до виїзду чоловіків, а небезпека стримуватиме більшу частину українських мігрантів від повернення.
Виникне криза на ринку праці
Прогнозують, що в Україну повертатимуться переважно ті, хто не зміг влаштуватися на роботу за кордоном. Тут вони потребуватимуть соціальної допомоги, а це додаткове навантаження на бюджет.
З точки зору якості людського капіталу ми зазнаємо серйозних втрат, вважають економісти. Адже ті, хто поїхав з України і не повернувся назад, як правило, мають знання та навички, необхідні і важливі для виживання в сучасному світі.
Як результат — виникне криза на ринку праці, зростатиме дефіцит кваліфікованих трудових ресурсів. Експерти підкреслюють, що в Україні давно є проблема професійної деградації, дефіциту кваліфікованої робочої сили, а з урахуванням міграції потреба в якісних фахівцях тільки посилиться.
Роботодавці конкуруватимуть за окремих працівників, підвищуватимуть зарплати, збільшуватимуть витрати на премії та бонуси.
Розвитку бізнесу не буде
Виробництво концентруватиметься навколо воєнно-промислового комплексу (ВПК). Більшість секторів промисловості відійдуть у стагнацію. Це не означає, що обсяги виробництва падатимуть, але розвитку бізнесу не буде. Доступ до капіталу стане вкрай обмежений, будуть відсутні джерела фінансування, інвестиції, впевненість бізнесу у завтрашньому дні, будь-яка підтримка від держави та стимули.
Дефіцит інвестицій
Інвестиційна активність буде вкрай низька, в країні виникне дефіцит інвестиційного ресурсу. Частка інвестицій в капітал не перевищуватиме 10−15% ВВП. А цього критично недостатньо для запуску зростання економіки. Зовнішніх інвестицій також майже не буде. Стимули для накопичення капіталу відсутні.
Морська логістика не відновиться у повному обсязі та залишиться дорогою. Близькість лінії фронту до Дніпра значно ускладнить і річкову логістику. Підрив дамби Каховської ГЕС практично унеможливить річкову логістику на півдні України, що негативно вплине і на обсяги морських перевозок, адже товар до портів необхідно буде доставляти іншими видами транспорту.
2023 року імпорт зростатиме, у той час, як експорт знизиться (в грошовому еквіваленті). Зросте дефіцит торговельного балансу, прогнозують економісти.
Західна допомога скоротиться
Західна фінансова допомога значно скоротиться з кінця 2023 року, але транші продовжуватимуть надходити.
Формуватимуться передумови для послаблення гривні. НБУ запустить плаваючий курс гривні, що очікуване призведе до девальвації. Девальвація національної валюти дещо покращить стан українських експортерів, експорт товарів почне зростати швидше за імпорт.
«Ми не зможемо вижити без допомоги Заходу»
Україна продовжуватиме отримувати кошти від МВФ в рамках меморандуму, але за таких умов стане ще більше залежною від рішень та вимог Фонду. У суспільстві вкоріниться думка «ми не зможемо вижити без допомоги Заходу».
Виникнуть складнощі з фінансуванням дефіциту бюджету і в 2023, і в 2024 роках, але переважно в 2024.
Економіка піде «в тінь»
З 2024 року буде ухвалено Національну стратегію доходів. Збільшиться фіскальне навантаження, щоб передусім забезпечувати оборонний сектор ресурсами. Проте це не призведе до відчутного збільшення податкових надходжень, економіка просто піде «в тінь», прогнозують експерти.
Мінфін буде тиснути на НБУ з погляду фінансування дефіциту бюджету шляхом купівлі ОВДП, що по суті є інструментом емісії. Це створюватиме інфляційні очікування. При цьому НБУ дотримуватиметься досить жорсткої монетарної політики. Ставка НБУ залишатиметься незмінною як мінімум до кінця 2023 року.
Фіскалізація економіки, скасування податкових пільг на період воєнного часу, продовження перевірок, обшуків бізнесу, рейдерських дій з боку держави погіршить бізнес-клімат в Україні. Значна частка бізнесу мігруватиме за кордон. Відбудеться ще більший відхід бізнесу «в тінь».
У суспільстві зросте напруга та протестні настрої.
На тлі низької бази порівняння ВВП демонструватиме позитивні темпи зростання у 2023−2024 роках, проте фактично відбуватиметься топтання економіки на місці, консервація існуючих проблем та старих політик.
Позитивний сценарій
Щодо позитивного сценарію, ймовірність якого економісти оцінюють як низьку, економіка України зростатиме на 10−15% на рік, що було б очікуваним після падіння на 29% у 2022 році. І хоча ймовірність позитивних змін в Україні до кінця 2024 року є невисокою, експерти розглянули фактори та події, які можуть призвести до реалізації позитивного сценарію та їх позитивні ефекти для економіки.
Так, у разі деокупації територій до кордонів до 24.02.2022, налагодження логістики — +3−5% зростання реального ВВП на рік, прогнозують:
створення додаткового ВВП за рахунок повернення територій;
нарощення обсягів експорту, зокрема завдяки використанню морського транспорту.
Зростання економіки в 2024 році
Україна продовжить отримувати допомогу в значущому обсязі (≥ 30 млрд доларів на рік) на відновлення транспортної, енергетичної, соціальної інфраструктури, розмінування територій - +3−5% ВВП на рік.
Проєкти відновлення стануть першим поштовхом для зростання економіки в 2024 році, зокрема через інвестиції, зростання обсягів виробництва, створення нових робочих місць, збільшення доходів населення, зростання споживання.
Відновлення після підриву Каховської ГЕС
Інвестиції у відновлення внаслідок теракту на Каховській ГЕС становитимуть приблизно 1,5−2 млрд доларів до кінця 2024 — +0,8−1,5% зростання реального ВВП 2024 в залежності від того, яким буде співвідношення імпорту та локального виробництва у процесі будівництва та відновлення активів.
Повернення емігрантів
Реалізація урядом міграційної політики, із запуском пільгової іпотечної програми (або програми «житло у лізинг») — допоможе повернути 2−3 млн емігрантів в Україну — +7−12% зростання ринку споживання, а відповідно і зростання попиту, доходів бізнесу, податкових надходжень, економіки в цілому.
Відмова від концепції Національної стратегії доходів, яка передбачає фіскалізацію економіки і навпаки проведення стимулюючої фіскальної політики, запуск с 2024 року ліберальної податкової реформи «10−10−10 без компенсаторів» — до +2−4 млрд доларів додаткових інвестицій в економіку, +1−2% зростання реального ВВП 2024.
У разі поступового зниження інфляції і на цьому тлі облікової ставки НБУ до діапазону 10−15%, відновиться помірна кредитна та ділова активність.
Створення нових робочих місць
Відкриється цивільна інфраструктура на повну потужність (офлайн школи, гуртки, спортивні секції тощо) — це сприятиме збільшенню продуктивності праці батьків, створенню нових робочих місць в сфері освіти, послуг.
Запуск Програми по реабілітації та ресоціалізації учасників бойових дій, соціальних програм по відновленню психічного стану українців, зокрема дітей, з метою підвищення якості людського капіталу в Україні - сприятиме підвищенню продуктивності праці українців, прискоренню зростання ВВП.
Ймовірність реалізації одразу всіх факторів зведена нанівець
Економісти зазначають, що ймовірність реалізації одразу всіх факторів зведена нанівець. Але комбінація кількох із них цілком ймовірна, тим більше, що частина з них залежить від політичної волі людей, які приймають рішення в країні.
Головною мотивацією для них повинен стати той факт, що ймовірність того, що ми виграємо війну, але програємо відбудову, зараз є вкрай високою, зазначають експерти.