Принцип нульової відповідальності, при якому за всі шахрайські операції з платіжними картками і втрату грошей з них відповідали б тільки банки, в Україні не запрацював. Хоча його впровадження в тестовому режимі анонсувалося з 1 серпня 2016 року.
Як зазначив директор Асоціації EMA Олександр Карпов, банки не пішли на введення принципу нульової відповідальності через недосконалість українського законодавства і збільшених втрат по картках клієнтів, які погано оберігають конфіденційні дані щодо своїх карток.
«Принцип нульової відповідальності означає, що всі витрати по несанкціонованих операціях, в разі якщо клієнти не викриті в протиправних діях, банки приймають на себе. Це правило працює в багатьох країнах світу. Але для клієнтів це означає ще й жорстке дотримання всіх правил по операціях з картками, які прописують банки. Наші громадяни не зовсім відповідально ставляться до безпеки даних щодо платіжних інструментів», – зазначив Карпов.
У 2016 році відзначено сплеск шахрайства, пов’язаний з вивідуванням у громадян через СМС, телефонні дзвінки, і іншими способами інформації щодо платіжних карток.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "План Маршалла" розпочинає свою дію
«Люди «віддають» інформацію добровільно. Це головна причина відмови банків. Для категорії VIP-клієнтів цей принцип працював завжди, але для масового сегмента і для зарплатних проектів цей принцип не реалізований», – уточнив Карпов.
За його словами, в 2016 р. шахрайство зросло в 2-4 рази, залежно від виду операцій. Це призвело до втрат, близько 350 млн. грн. з яких понад 300 млн. грн. були вкрадені при «добровільній» згоді власників карток, до яких шахраї застосували прийоми соціального інжинірингу.
«Нездатність людей розмежувати, яку інформацію, за яких умов, кому можна віддавати і як поводитися, щоб використання платіжних інструментів було безпечним, зупинило банки від введення нульової відповідальності в 2016 і в 2017 рр. Занадто багато було звернень про втрати, в яких люди були винні самі», – пояснив фінансист.