У "ПриватБанку" працювали представники НБУ, але вони жодного разу офіційно не озвучили зауважень до роботи банку, зазначив Стельмах.
Націоналізований у грудні минулого року найбільший банк України "ПриватБанк" не потребував націоналізації й міг обійтися власними силами.
Про це в інтерв'ю виданню
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Плюс 3 гривні: Названо закладений у бюджет курс гривні на 2018 рік
За його словами, у листі зазначалося, що НБУ при здійсненні наглядових функцій не завжди дотримувався об'єктивності та паритетності у підходах до "ПриватБанку" у порівнянні з іншими банками. «НБУ вводив обмеження для «ПриватБанку» із залучення депозитів, тоді як для банків з держкапіталом надавав істотно більше ліквідності в порівнянні з відтоком коштів клієнтів», - сказав Стельмах. За його розрахунками, загальна сума рефінансування, яку під час кризи отримав «ПриватБанк», склала 0,43 гривні на 1 гривню відтоку депозитів, тоді як в «Ощадбанку» цей показник був 1,6 грн (тобто майже в 4 рази більше), в «Укргазбанку» - 2,7. Середньомісячна процентна ставка за рефінансом у «Приватбанку» в 2014 році становила 17,3%, у 2015 році - 22,8%, за 10 місяців 2016 - 22,6%. А для банків з держкапіталом - відповідно 10,69%, 16,95%, 13,3%. Термін рефінансування «ПриватБанку» був до трьох років, а для банків з державним капіталом - до п'яти років. «Гонтарева заявляла, що 99% корпоративного портфелю "Приватбанку" - це позики пов'язаним особам, тоді як у звітності банку, за яку відповідав вже державний менеджмент й аудит якої здійснювала компанія «Ернст енд Янг», наведений показник 6%. Це означає, що у рішенні про націоналізацію превалювали зовсім інші цілі, ніж декларувалося», - зазначив Стельмах.