Частину вимог юристи називають незаконними, а експерти попереджають – нові правила відлякують вкладників.
З вересня в Україні почали діяти нові правила роботи з банками. Згідно з постановою Національного банку України (НБУ), при проведенні будь-яких фінансових операцій банки можуть вимагати документи, що підтверджують походження доходів. Це може бути довідка про заробітну плату, документи про дохід, отриманий за реалізації продукції, продажу майна або виграшу в лотерею, за надані послуги або отримання спадщини. До таких документів можуть також належати податкова декларація, довідка з Пенсійного фонду, а також будь-які інші, які підтверджують легальність наявних коштів.
Найбільше проблем через нові правила виникло у громадян, які працевлаштовані неофіційно і, відповідно, не мають ніякого підтвердження походження своєї зарплати. За даними міністра соціальної політики Андрія Реви, таких дуже багато – з 26 млн працездатних українців офіційно працевлаштовані лише 16 млн.
Банки самостійно визначають суми, які перевіряють, – вони залежать від потенційного ризику операції. Невеликі суми, що надходять на рахунки, операції з якими легко відстежити, зазвичай, не вимагають додаткових документів.
"Якщо клієнт відкриває рахунок для операцій на незначні суми для отримання заробітної плати, стипендій, пенсій, соціальних виплат, жодних додаткових підтверджуючих документів не вимагається", – розповів директор департаменту комплаенса банку "Південний" Володимир Гавлицький.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Доходи та зарплата українців зростуть у 2018 - Гройсман
Але якщо в подальшому буде виявлено невідповідність сум операцій фінансового становища клієнта, банки вимагатимуть додаткову інформацію для підтвердження отримання коштів.
Зазвичай банки перевіряють стан громадян, коли вони кладуть готівку на рахунок. Але деякі вимагають підтверджуючих документів, навіть якщо клієнт хоче забрати кошти з уже наявного рахунку. Наприклад, так робить ПриватБанк.
"Сума, при отриманні якої здійснюється така перевірка, встановлюється з урахуванням реальних і потенційних фінансових можливостей клієнта, рівня його платоспроможності, забезпеченості засобами, активами і від соціального статусу клієнта", – повідомили в "Приваті".
Якщо ж клієнт не може надати необхідні документи, банк відмовляється видати гроші.
"Адже незрозуміле походження цих коштів може піддавати банк ризику застосування санкцій регулятора за порушення вимог законодавства в сфері легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансування тероризму та розповсюдження зброї масового знищення", – пояснили в ПриватБанку.
Схожа ситуація і в Райффайзен Банку Аваль. "Якщо ви знімаєте з рахунку понад 100 тис. гривень на день, то повинні надати підтверджуючі документи", – повідомили в колл-центрі банку.
На межі закону
Юристи вважають такі вимоги банків незаконними. "Якщо депозит розміщений до набуття чинності змін до положення Нацбанку, банк не має права вимагати документи для підтвердження фінансового стану, навіть в разі неофіційного працевлаштування клієнта", – пояснює юрист юрфірми Evris Катерина Бредуляк.
Вона зазначає, що обов'язок банку повернути депозит в зазначений термін встановлена Цивільним кодексом, і клієнт може оскаржити відмову віддати гроші в суді і має всі шанси виграти справу.
Однак ситуація зі зняттям коштів з рахунку може бути особливою. "З одного боку, обмеження прав клієнта щодо розпоряджання коштами на його рахунку не допускається, крім як за рішенням суду або умов обтяження. Але якщо операції за таким рахунком зупинені, банк повинен знайти підставу в законі про запобігання відмиванню доходів", – визнає Бредуляк. Але якщо таких підстав не буде знайдено, банк повинен віддати гроші.
Навіть якщо клієнти можуть документально підтвердити походження своїх статків, деяким банкам мало і цього. Вони вимагають від своїх клієнтів пояснення, як саме будуть використані гроші, які ті хочуть зняти зі свого рахунку.
"У підприємств і фізичних осіб-підприємців банк вимагає пояснень щодо використання коштів, які знімаються готівкою. Використання готівки повинно відповідати суті та змісту діяльності такого клієнта", – розповідає член правління, фінансово-операційний директор Ідея Банку Олег Луценко.
У деяких випадках банки запитують такі документи і у звичайних фізичних осіб.
"Одноразове зняття готівкою коштів, отриманих в результаті продажу нерухомості або іншого майна, не викликає запитань або підозр. Але якщо це регулярне зняття коштів, отриманих, наприклад, як фінансова допомога – банк проводить вивчення мети проведених операцій і запитує додаткові документи", – розповіла провідна економістка відділу фінансового моніторингу ОТП Банку Ірина Пришляк.
Незадоволені клієнти
Клієнти незадоволені такими жорсткими вимогами банків. "Я хотів розмістити гроші на рахунку, щоб трохи підзаробити на відсотках. Але якщо у мене потім вимагатимуть якісь довідки про зарплату, то я не зв'язуватимуся з банком. Час зараз дуже невизначений і можуть звільнити в будь-який момент: як потім доводити , що мав якісь доходи?"- каже Андрій з Дніпра.
Нові правила можуть відштовхнути значну кількість потенційних вкладників, вважають експерти.
"Це створює нікому не потрібні труднощі в комунікації банків з клієнтами. Але на запит про походження клієнт може, скажімо, надати довідку з місця роботи із злегка перебільшеними доходами. У банків немає можливостей перевірити достовірність подібних документів", – говорить член виконавчого комітету Українського товариства фінансових аналітиків Віталій Шапран.
Він не виключає появи спеціальних фірм, які надаватимуть українцям підроблені довідки про отримані доходи.
Нагадаємо, раніше НБУ посилив вимоги до перевіряючих банків. Вимоги підвищилися для аудиторів, що залучаються до проведення річного аудиту великих банків. Відносно великих банків НБУ вимагає укладення договору на проведення обов'язкового річного аудиту з аудиторською фірмою, що має в своєму складі не менше 5 штатних аудиторів з банківським сертифікатом і не менше 5 штатних працівників з сертифікатом (свідоцтвом), що підтверджує кваліфікацію в сфері Міжнародних стандартів фінансової звітності.