Експерти прогнозують майбутнє за необанками: що це означає

• Як змінюється банківський сектор в Україні? На що зріс попит під час карантину? І чи стануть необанки банками майбутнього? Ми запитали у Monobank, ПриватБанк і Райффайзен Банк Аваль.
  
  

  Карантин змінив численні сфери нашого життя. Особливо наочно це помітили у банківській сфері, яка в сукупності тримає руку на пульсі всіх платежів країни. Очевидно, люди стали здійснювати менше покупок, багато хто лишився без роботи, а решта все частіше утримуються від великих витрат. Як кажуть самі банкіри, – ринок стискається.
  
  Тим не менш, не було б лиха без добра, всі три наші співрозмовники останні два місяці фіксують переломний момент в переході на безготівкову оплату.
  
  — Кількість операцій в касах банків за період карантину знизилася на 60%, в той же час зняття готівки в банкоматах зменшилося на 40%. І, попри загальне падіння обороту, обсяги покупок картками зросли на 29%, – ділиться статистикою прес-секретар ПриватБанку Олег Серга.
  
  Очевидно, в умовах, коли ринки були закриті, а маршрутки припадали пилом на стоянках, (місця, де приймають тільки готівку) багато людей спробували оплату карткою і швидко зрозуміли, наскільки це зручно. У Райффайзен Банк Аваль навіть відзначили підвищений попит на POS-термінали з боку підприємців.
  
  — Власники невеликих продуктових магазинів дрібні торговці приходять до нас і кажуть: дайте термінал! Таким чином, банки будуть нарощувати свою пропозицію їм буде простіше контролювати свій бюджет, вести витрати і планування, – розповідає директор департаменту продуктів для приватних клієнтів Райффайзен Банк Аваль Олексій Пузняк.
  
  Безумовно, Україна потроху рухається в бік безготівкового світу за типом Норвегії, але, за оцінкою експертів, всюди платити телефоном, забувши гаманець вдома, можна буде не раніше, ніж за п’ять років.
  
  Скасування зарплатного рабства
  Але не тільки безготівковий розрахунок наближає Україну до Європи. 24 квітня правління Національного банку України опублікувало постанову, що скасовує так зване зарплатне рабство – нарахування зарплати співробітника на карту банку, зручного роботодавцю, а не самому співробітнику.
  
  — Люди в силу рішення керівництва підприємства, фактично були в ролі кріпаків, їх змушували насильно користуватися послугами конкретного банку, і це не додавало довіри такому банку, – аналізує Олег Серга.
  
  Формально, кожен офіційно оформлений найманий робітник мав право обирати банк, в якому йому зручно обслуговуватися, але насправді це ускладнювало життя бухгалтерам, яким потрібно було формувати окремі платіжки. З 1 січня 2021 року процедура нарешті почне працювати за спрощеною схемою. Роботодавець зможе формувати відомість на зарахування зарплати із зазначенням номера рахунку співробітника за стандартом IBAN, який той самостійно відкрив у банку за своїм вибором.
  
  — Це дає ринку ту справжню конкуренцію, коли банку дійсно доведеться боротися за свого клієнта, надаючи йому унікальні послуги і можливості. Це чудова конкуренція, ­– резюмує Олег Серга.
  
  Діджиталізація банків
  Але не тільки вибір клієнта визначає конкурентоспроможність. Головною умовою виживання під час карантину стала здатність швидко і без втрат переходити на віддалену роботу, що стало головним болем десятків банків, які опинилися для цього занадто неповороткими. Ті процеси, на які довгі роки прийнято було махати рукою, стало неможливо ігнорувати, і їх доводилося вирішувати з коліс.
  
  — Все, що не оцифровано в нинішніх реаліях створило безліч проблем. Якщо у вас не електронний документообіг, як ви будете його здійснювати, коли в офісі нікого немає? Якщо у вас клієнт не може оформити депозит з мобільного додатка, як він його оформить, коли відділення закрите? – каже співзасновник Monobank Михайло Рогальський.
  
  У багатьох банків були ідеї, як розвивати цифровий напрямок, але ніхто не очікував такої швидкості змін. План діджиталізації, прописаний на 5 років вперед, тепер сміливо можна викинути в урну і розробляти новий – з тими ж цілями, тільки за рік. У значно меншій мірі під час карантину постраждали ті, хто починав оцифровку процесів заздалегідь.
  
  — Кілька передових банків останні пару років вкладали дуже великі кошти в розвиток мобільних додатків і свого інтернет-банку. Зараз ми можемо сказати, що ці вкладення окупилися, – говорить Олексій Пузняк.
  
  У ПриватБанку, який називають родоначальником діджиталізації банківської сфери в Україні, під час карантину відзначили підвищений попит на мобільний додаток. За словами представників банку, частка платежів, яка проходила через Приват 24, зросла на 19%.
  
  — На початок березня з 18 млн наших клієнтів 10 млн користувалися Приват 24, сьогодні це 11 млн. Карантин допоміг тим, хто вибирав між офлайн і онлайн, остаточно перейти в онлайн, – ділиться статистикою прес-секретар ПриватБанку Олег Серга.
  
  Банк або необанк?
  Однак, мабуть, найменш болісно карантин вдалося пройти необанкам, найвідомішим з яких в Україні є Monobank. У нього немає відділень, які потрібно було б переводити в особливий режим роботи, а абсолютно всі процеси виконуються з мобільного додатку. І якщо раніше необанки сприймали як щось нове, модне, молодіжне, то нинішні умови показали величезну ефективність такого формату роботи. Виходить, за необанками майбутнє?
  
  — Необанки забиратимуть якусь частку ринку, але навряд чи витіснять класичні банки. По-перше, традиційні банки володіють величезними ресурсами і обслуговують мільйони клієнтів. У них є бренд, довіра, вкладники, портфелі та запас міцності, які дозволять їм ще довго працювати, залишаючись повільними. По-друге, великі корпорації будуть продовжувати обслуговуватися у великих банках і тягнути за собою великі гроші, – прогнозує співзасновник Monobank Михайло Рогальський.
  
  За словами Рогальського, цілком імовірний сценарій, за яким великі традиційні банки будуть купувати технологічні рішення, і, вдало інтегруючи їх у себе, в подальшому створювати необанкам гідну конкуренцію.
  
  Аналогічну оцінку дають і в ПриватБанку. Олег Серга вказує на те, що всупереч всім пріоритетами, необанки обмежені тим, що не мають ліцензії на проведення багатьох операцій. Як правило за кожним необанком стоїть класичний банк, який надає ресурси і має відповідні дозволи. Чудовий приклад розвитку такого співробітництва демонструє партнерство Monobank і Universal Bank.
  
  — Необанки – це фронт, він хороший, він зручний, але вони за великим рахунком не є загрозою для великих банків, які теж йдуть в діджитал, – резюмує Олег Серга.
  
  Майбутнє відділень
  Під час карантину багатьом банкам довелося закрити десятки відділень. Ймовірно, не всі з них в подальшому відновлять роботу. Для деяких клієнтів, це не склало проблем, але, як не парадоксально, багато хто відвідував відділення для соціалізації. Що вже казати про пенсіонерів, які поки що не уявляють іншого способу оплати комуналки і отримання виплат крім як по-старому. Невже з діджиталізацією це залишиться у минулому?
  
  — Ми не плануємо скорочення банківських відділень, оскільки все одно залишаються операції, що вимагають проведення через касу: великі вклади, складні багатоступінчасті платежі і так далі, – каже прес-секретар ПриватБанку Олег Серга.
  
  У той же час ПриватБанк періодично переглядає сам принцип роботи відділень. Так, шість років тому компанія перевела всіх операціоністів на обслуговування через планшет, в якому робочий інструмент написаний так, що візуально повністю відтворює додаток Приват 24.
  
  — Обслуговуючи клієнта, операціоніст показує, що конкретно він робить. На другий-третій візит співробітник банку запропонує клієнтові спробувати провести цю операцію самостійно. У цьому напрямку ми будемо йти далі, – ділиться технічним рішенням Серга.
  
  Чергову форматну революцію в банку готують і на цей рік. У Києві планують відкрити так зване відділення майбутнього.
  
  — Це буде суміш шоуруму з коворкінгом, де люди зможуть збиратися і спілкуватися на будь-які теми. Наприклад, для тих же пенсіонерів, які люблять пекти печиво, буде людина, яка розповість і покаже як це класно зробити.
  
  Таким чином, в найближчі 5 років у ПриватБанку планують перетворити відділення на свого роду демонстраційні майданчики, де будуть показувати вже існуючі технології і тестувати нові, як, наприклад, оплата за допомогою розпізнавання обличчя. Це безперечно відповідає тренду впровадження розваг в усі сфери життя.
  
  — Люди, які готові жити повністю в цифрі, будуть жити необанками. Люди, які хочуть ще і людського спілкування, скоріше звернуться до традиційних банків з розвиненими цифровими каналами і технологічними рішеннями, – прогнозує Олексій Пузняк.
  
  Карантин, безумовно, завдав шкоди економіці та банківському сектору, але в той же час найбільш гнучких мотивував на розвиток.

  
  
  ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
  

  • Україна має рекорд. Найбільший розріз очей
    
  • Дивимось з дитиною. Мультфільм Корисні підказки. У домі нова дитина (ВІДЕО)
    
  • Літо 2024 року буде таким же спекотним, як і попереднє, а потім буде "переворот", – кліматологи
    
  • В Індонезії блискавка вбила футболіста під час матчу (відео)
    
  • 17 лютого очікуються найбільші морози