В Україні "луснуло" два банки

• У 2020 році в Україні стало на два банки менше.
  
  

  Фінансова система України – одна з тих сфер, в яких після Майдану відбулися справжні, а не фіктивні реформи. У підсумку вона стала одним зі стовпів, на яких тримається економіка країни. Успішні реформи в банківській сфері й стабільність банківської системи визнають навіть міжнародні фінансові організації. Проте в 2020 році відразу два банки були визнані неплатоспроможними, розпочато процес їх ліквідації. І в НБУ попереджають, що в 2021 році ризики для інших банків зростуть.
  
  Наскільки ймовірний новий "банкопад"? Чи є підстави клієнтам інших банків побоюватися за збереження своїх заощаджень? Відповідь на ці питання шукав сайт "Сьогодні".
  
  Мінус два
  Одним з найсильніших економічних шоків минулого року (принаймні, для споживачів послуг) стала ліквідація банку "Аркада" – одного з найбільших іпотечних кредиторів і забудовників. 25 серпня 2020 року правління Нацбанку вирішило внести АТ АКБ "Аркада" до категорії неплатоспроможних. А в кінці грудня аналогічне рішення було прийнято стосовно АТ "Місто Банк". Отже, кількість банківських установ України скоротилася до 73.
  
  До цього останнім ліквідованим банком став російський ВТБ, який позбувся української ліцензії в 2018 році.
  
  Обидва банки, визнані неплатоспроможними в 2020 році, були позбавлені ліцензій "у зв'язку зі зменшенням нормативів капіталу на 50 і більше відсотків від мінімально встановленого рівня", повідомляли на сайті регулятора.
  
  У Нацбанку роз'яснювали, що банкрутство "Аркади" було викликане втратою основного активу – будівлі головного офісу та земельної ділянки за адресою вул. Ольгинська, 3, яка була передана в заставу за кредитом на будівництво, а потім списана з балансу. Ця будівля становила майже 27% всіх активів банку, тож обсяг активів виявився менше за мінімально допустимий.
  
  "Місто Банк" збанкрутував також через втрату одного з основних активів – підприємства з переробки сої в Херсонській області. Балансова вартість об'єкта становила близько 17% всіх активів банку, уточнюють в НБУ.
  
  Ризики зростають
  Зазначимо, що "Місто Банк" входив до трійки банків з найменшим капіталом, однак, згідно з інформацією НБУ, не замикав список. Тобто в Україні є банки і з більш скромними активами. А щодо "Аркади", то його активи дозволяли триматися в середині рейтингу за обсягом капіталу. Тож можна припустити, що розмір капіталу не є визначальним фактором надійності банку.
  
  Що стосується якості активів, то треба зазначити: у обох банків обсяг капіталу з коефіцієнтом ризику 50% і 100% набагато перевищував обсяг капіталу з коефіцієнтом ризику 0%. Однак це були не єдині фінустанови в такій ситуації.
  
  У статистиці НБУ "Нормативи капіталу і їхні складові" за грудень 2020 роки ми нарахували кілька десятків банків, в яких обсяг капіталу з коефіцієнтом ризику 100% перевищує обсяг капіталу з нульовим ризиком. Якщо ризиковість капіталу обернено пропорційна надійності, то можна припустити, що шанси опинитися банкрутом є у багатьох українських банків.
  
  Нагадаємо, у 2019 році стрес-тест НБУ успішно пройшли тільки 9 українських банків. У решти були ті чи інші проблеми, які їм наказали ліквідувати. У 2020-му стрес-тестування, яке має на меті визначити ступінь надійності банку, не проводили через карантин. Однак у 2021 році його планується відновити і провести в 43 банках.
  
  На додаток з 2021 року Нацбанк планує підвищити вимоги до банківського капіталу. Зокрема, фінансові установи, які видають споживчі кредити, зобов'язані будуть до кінця року збільшити капітал під ці кредити в 1,5 раза. І одночасно скорочувати відсоток проблемних активів (непрацюючих, непрофільних тощо). Зокрема, вже в січні 2021-го з банківського капіталу знімається 25% вартості непрофільних активів, які утримують на балансі банків понад три роки. У НБУ визнають: нові вимоги посилять навантаження на капітал для деяких банків.
  
  У "Звіті про фінансову стабільність" НБУ за грудень 2020 року зазначається, що "коронакриза створила виклики, з якими банківська система не стикалася раніше. Практично одночасно реалізувалися ринковий та операційний ризики в істотних масштабах. Також стало зрозуміло, що погіршення макроекономічних умов із часом призведе до реалізації кредитного ризику. Отже, загальний ризик достатності капіталу банків помітно зріс" .
  
  У НБУ відзначають, що ризики зростання кредитних збитків очікуються в першому півріччі 2021-го.
  
  Чи варто хвилюватися вкладникам інших банків
  При цьому всьому в Нацбанку продовжують стверджувати, що банківська система залишається стабільною, показники достатності капіталу банків загалом високі. За час карантину частина активів фінустанов, які працюють зі значним запасом капіталу, понад мінімальні вимоги, навіть зросла порівняно з березнем 2020-го.
  
  Тож чи є ризики подальших банкрутств?
  
  Економічний експерт Борис Кушнірук вважає, що це ймовірно.
  
  "Теоретично це можливо. В окремих банків якісь проблеми можуть виникати. Але в таких випадках кожна історія індивідуальна, давати оцінку в цілому складно", – говорить експерт.
  
  При цьому Борис Кушнірук підтверджує: загалом банківська система справді в непоганому стані. Численних банкрутств і нового "банкопаду" не буде.
  
  Щодо кредитних ризиків і пов'язаних з капіталом, про які говорилося вище, експерти оцінюють їх як мінімальні. І пояснюють свою думку мізерно малими обсягами кредитування.
  
  "Банки зараз практично не кредитують. Левова частка їхніх активів лежить або в депозитних сертифікатах, або в облігаціях державної позики. Тож кредитних ризиків у них практично немає. З одного боку, це додає стабільності банківській системі. Але з іншого, банківська система не виконує свою головну функцію – бути механізмом появи кредитних ресурсів, які використовуються клієнтами для поповнення оборотних коштів. Суми за мікрокредитами, за споживчими кредитами дуже незначні. А ризики компенсуються високими процентними ставками, завдяки чому банки можуть створити резерви під погані кредити", – вважає Борис Кушнірук.
  
  Економічний експерт Олексій Кущ говорить те саме:
  
  "Стабільність банківської системи в Україні має свою специфіку. Її не можна прирівнювати до надійності й ефективності. Дестабілізація банківської системи може статися, коли банківська система тісно пов'язана з реальним сектором економіки. Тоді будь-яка криза – підприємства зазнають збитків, відповідно, не погашають кредити, банки відчувають кризу ліквідності, не можуть виконати свої зобов'язання перед вкладниками і далі ланцюжком. А в нас банківська система повністю відрізана від реального сектору економіки. Вона нікого не кредитує і ніби в герметичній капсулі, яку створив за останні кілька років Нацбанк. За цієї моделі 100-180 млрд грн закрито в самій банківській системі. Нацбанк випускає депозитні сертифікати, комерційні банки їх купують і заробляють на відсотках. Інша частина їхньої ліквідності перекочовує в державні цінні папери – ОВДП. Загалом ринок казначейських інструментів становить приблизно половину ресурсів банків, а друга половина перекочовує на валютні кореспондентські рахунки наших банків в іноземних банках-партнерах. Реальний кредитний портфель банків не збільшується. За такої системи ніякої кризи в банківській системі бути просто не може", – говорить Олексій Кущ.
  
  У такій ситуації, щоб трапився банківська криза, потрібні якісь надзвичайні обставини, переконаний експерт. Наприклад, щоб Мінфін не погасив ОВДП або щоб Нацбанк не погасив депозитні сертифікати. Але якщо це станеться, це означатиме кінець всієї української фінансової системи, говорить Олексій Кущ. Такий сценарій він вважає малоймовірним.
  
  "У нас тепер 60% активів і пасивів банків зосереджено в державній системі. Тобто ми маємо таку квазідержавну банківську систему, держава несе за неї відповідальність, а тому не дасть обрушитися", – пояснює експерт.
  
  Водночас він вважає, що наступна банківський криза, коли б вона не сталася, найбільше торкнеться саме державних банків та їхніх клієнтів.
  
  "Криза 2008 року була амортизована переважно банками з іноземним капіталом. Вони тоді загнали себе в валютне кредитування і більше за всіх постраждали. Під час кризи 2014-2015 років постраждали здебільшого банки з українським капіталом, які кредитували корпоративний сектор. А ось майбутню кризу в українській банківській системі буде зосереджено в державних банках. Тому що вони є ядром української банківської системи, відповідно, криза торкнеться насамперед ядра. І в цьому криються колосальні ризики. Тому що тоді залишиться два варіанти: поганий і жахливий. Поганий – це надрукувати гроші й роздати вкладникам державних банків, а на сьогодні це близько 300 млрд грн. І жахливий – заморозити вклади за прикладом Радянського Союзу. Але враховуючи, що це торкнеться десятків мільйонів людей, це загрожує колосальним соціальним вибухом", – говорить Олексій Кущ.
  
  Надійність української банківської системи – це надійність у короткостроковому тимчасовому обрії, резюмує експерт. Однак у те, що ця надійність збережеться на довгі роки, він не вірить.

  
  
  ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
  

  • 5 перевірених методів виглядати молодше свого віку
    
  • Як змінюється мозок чоловіка, коли він стає батьком?
    
  • Літо 2024 року буде таким же спекотним, як і попереднє, а потім буде "переворот", – кліматологи
    
  • В Індонезії блискавка вбила футболіста під час матчу (відео)
    
  • 17 лютого очікуються найбільші морози