20% українців "сидять" на грошових кредитах

Банки. Кредити. Депозити — 13 Лют 2021 - 10:00 — RomanK Переглядів: 1994

Поділитись:

36% українців не вистачає грошей на життя. Близько 20% позичають їх щомісяця. У 47% скоротилися доходи під час карантину, йдеться в дослідженні USAID. 53% українців стикалися з негативними ситуаціями, які вплинули на їхню платоспроможність. Мова йде про хвороби, втрату роботи, доходів.

4254_1f51c1cb0c86f9bbacdf61dccc99877b.jpg (83. Kb)

Більшість українців живуть з того, що заробляють щомісяця, розповіла заступниця керівника проекту USAID "Трансформація фінансового сектору" Юлія Вітка.

Якщо заробленого не вистачає на місяць, куди звертаються українці?

- Половина опитаних мають кредитну карту. Решта позичають гроші в знайомих або йдуть до організацій типу "Гроші до зарплати". Іноді відсотки по таких кредитах досягають 1600% і це нонсенс. В рекламних буклетах ніхто про таке не пише. Працівники залучених нами соціологічних компаній ходили безпосередньо в такі компанії, щоб дізнатись відсотки. Коли їх прораховували, були шоковані. Тут повинна бути реакція держави. Треба встановити верхню межу відсотків для таких кредитів. Також необхідно підвищувати фінансову грамотність самих українців. Вони повинні навчитися прораховувати кредити по вартості, обирати їх як товар у магазині.

За даними загальнонаціонального дослідження USAID, Україна перебуває на останньому місці в рейтингу фінансової грамотності населення. Багато українців взагалі не мають заощаджень. Чому так сталось?

- У першу чергу причини історичні. Фінансова грамотність зростає тоді, коли є практичний досвід використання тих чи інших фінансових послуг, інструментів. Ще з часів Радянського Союзу розмаїття таких послуг було відсутнім. Фактично, доступними були тільки вклади та позики. Як такого інвестування не було, кредитний ринок не розвинений. Старше покоління не стикалося з подібними навичками, тому фінансова грамотність була обмеженою. Адже вона не з'являється, коли просто сидять і вивчають книги. Потрібен практичний досвід, життєві уроки. Їх отримують під час отримання фінансової послуги або в разі наявності конкретної потреби.

Другий фактор - в Україні немає стільки фінансових послуг, як за кордоном. Не розвинена приватна інвестиційна система, інвестиційні послуги, якими б користувалося населення, а не тільки кваліфіковані інвестори.

Фінансова грамотність зростає тоді, коли є практичний досвід використання тих чи інших фінансових послуг, інструментів

Третя причина - низький рівень доходів. Значну роль також відіграє недовіра до банків, яка сформувалася через втрату заощаджень у різні періоди. Тому люди переважно зберігають гроші вдома.

Які країни є найбільш успішними щодо розвитку фінансової грамотності населення?

З європейських – це Нідерланди. Тут наявна лінійка фінансових інструментів, зважений, розумним підхід громадян. Є відповідна підтримка та захист із боку держави. Ми вивчали досвід цієї країни. Побували на різних заходах. Бачили, як все відбувається. Це партнерство держави, оскільки королева є амбасадором фінансової грамотності, приватних організацій та громадського сектору. Там розвинені різні громадські ініціативи з покращення навичок фінансової грамотності. Важливо, щоб державні органи просували ідеї фінансової грамотності, показували приклади, щоб в людей це було на слуху.

Другий успішний приклад – Австралія. Там також громадяни грамотні фінансово. Є програми від регуляторів на сайтах, поширюють різноманітні матеріали. В Австралії одні з кращих підручників для школярів, студентів. Свого часу ми запозичили з них багато чого, коли створювали навчальні програми. Тон повинна задавати держава. Розповідати на всіх рівнях, що фінансова грамотність - це важливо. Пропагувати, підтримувати.

Знання про інфляцію продемонстрували під час опитування 81% українців, про відсоткові ставки знають 65%. А про вартість грошей у часі - 59%

Українці знають, що таке інфляція і вміють порахувати її відсоток. А щодо вартості грошей – пробіл. Чому?

Вартість грошей - це фінансова математика. Полягає в тому, що вартість грошей у даний момент і в майбутньому буде відрізнятися. За певний проміжок часу можна отримати інвестиційний дохід. Для цього людина має оцінити, передбачити, скільки гроші коштують тепер і яким буде її дохід за певний проміжок часу. Наприклад, якщо пропонують 100 доларів зараз і 110, але через рік. Потрібно оцінити, чи зароблю я за рік більше, ніж 10 доларів?

Знання про інфляцію продемонстрували під час опитування 81% українців, про відсоткові ставки знають 65%. А про вартість грошей у часі - 59%. І тут знову основну роль відіграв досвід. З інфляцією всі стикалися, відчували її на собі, бо це знижує купівельну спроможність. Те, що на вартість грошей може впливати інвестиційний дохід менш відомо, бо люди не інвестують, окрім банківських депозитів. В США, наприклад, кожен пенсіонер інвестує свої пенсійні заощадження. Людям доводиться вибирати серед різних програм більш або менш ризикові, відповідно з більшим або меншим рівнем дохідності.

Зараз є спеціальні додатки для ведення бюджету. Це ефективний спосіб заощадити?

Я особисто тримаю інформацію про доходи і витрати в голові. Розподіляю на групи: комунальні послуги, харчування, освіта, подорожі, заощадження. Слідкую, щоб поточні регулярні витрати не перетинали межу в 30%. Заощадження стараюся робити - 10% від доходу. Іншим легше користуватися додатками в телефоні. Це добре. За кілька місяців людина зрозуміє, де робить непотрібні витрати, скоротить їх. Наприклад, знайомі з'ясували, що на мобільний зв'язок витрачали 6 тисяч гривень на рік. Змінили тариф і сума зменшилась утричі. Можна почати вести бюджет у зошиті, розділивши його на дві колонки - надходження та видатки Кілька місяців збирати чеки, щоб побачити свої реальні витрати.

Кажуть, купівля житла, до якої все життя ідуть українці – неефективний спосіб вкладання грошей. Це справді так?

Якщо говорити про кошти, як про фінансовий актив, то можемо переслідувати дві мети: збереження та примноження. Купівля нерухомості — це більше про збереження коштів. Українець може покласти гроші на депозит чи придбати облігації внутрішньої державної позики. Більше практично немає, куди вкладати заощадження. Тому купівля нерухомості одна з можливостей зберегти гроші фізично та захистити від інфляції. Власна нерухомість це актив. Він може слугувати заставою при отриманні кредитів в подальшому. Його можна здавати в оренду. Також нерухомість поступово дорожчає, її з часом можна вигідно продати.

Куди можуть інвестувати гроші українці? Адже найбільш популярний спосіб - депозити стали невигідними останнім часом.

Тут треба чітко розділити банківський і небанківський ринки. Якщо говорити про банківський ринок, то він в Україні стійкий, очищений від неплатоспроможних фінустанов. Можна нести гроші на депозити.

Державні облігації – теж нормальний інструмент. Але він не для всіх доступний, бо є мінімальна межа - 40 тисяч доларів. На меншу суму навряд чи вам відкриють рахунок в цінних паперах, тому цей інструмент підійде лише людям із середнім достатком.

Чому не з'явилися інші цінні папери? Так історично склалося, що фондовий ринок в Україні з'явився на початку незалежності. Але не розвинувся в надійний. Він використовувався для різноманітних фінансових схем, уникнення оподаткування. Велику роль зіграла приватизація, яка була не дуже чесною. Акції підприємств опинилися в руках олігархів. Невелика частина акцій дісталася трудовому колективу працівники стали міноритарними акціонерами, з утисненими правами. Тому фондовий ринок з самого початку був викривленим, не мав в основі ринкових механізмів.

У США фондовий ринок будувався знизу догори. Наприклад, розвивалась якась компанія. Щоб рости далі та та залучати зовнішнє фінансування, виходила на біржу та випускала акції. Люди купували цінні папери, компанія отримувала гроші. В Україні приватизація відбулася викривленим шляхом. Акції, які отримали громадяни, не дали їм можливості бути повноцінними власниками. Після приватизації було багато посередників, які скуповували цінні папери в населення. Останні кілька років відбувався етап очищення ринку від нечесних фінансових посередників. Багато було відкликано ліцензій. Зараз ми вийшли на той рівень у небанківській сфері, коли можна щось починати з "чистого аркуша". Торік прийняли закони про організовані товарні ринки і ринки капіталу. Але цього недостатньо. Потрібна судова система та санкції, які будуть застосовані в разі порушень.

Зараз завдання держави - створити умови, щоб фондовий ринок розвинувся. Сподіваємось на прихід іноземних інвесторів, які принесуть свій досвід фінансової поведінки. Для громадян такі ринки стануть доступними не раніше, ніж через 10 років. Не варто також забувати, що торік не було притоку іноземних інвестицій, а лише їх відтік. Це свідчить про те, що наші умови, середовище відлякує інвесторів. Ресурси в нас є: агросектор, енергетика, куди можна інвестувати.

У канадських школах є уроки, де дітей вчать інвестувати, отримувати кредити, збирати гроші. В Україні існують подібні програми?

В Україні є підручники з фінансової грамотності для учнів 9-10 класів. Вони вперше не нудні, бо якраз написані на австралійському та іншому іноземному досвіді. Предмет "Фінансова грамотність" ще з 2012 року впроваджувався в українських школах експериментально. Школи можуть запроваджувати його за рішенням адміністрацій. Програма затверджена Міністерством освіти. Були проблемиа з вчителями, їх потрібно було перепрофілювати на цей курс. Але за ці роки ми багато вчителів навчили правильному викладанню цього предмета. Це переважно вчителі математики, економічної географії. До проекту долучилося більше тисячі шкіл.

Учнів тестуємо до початку курсу і після закінчення. Рівень знань підвищується. Діти вчаться заощаджувати, інвестувати, брати позики, захищати свої права. Розказуємо як уникнути шахрайства. Основна увага не на теорію, а на вирішення практичних кейсів. Наприклад, маєте взяти кредит. Є кілька варіантів, який дитина обере. Пояснює чому. Або даємо практичні задачі: поцікавитись, які банки працюють в місті, зібрати кредитні пропозиції. На уроці розказати, яку обрали. Учні навіть батьків залучають до навчання. Бо іноді стикались із ситуаціями, що ті йдуть брати кредит не там, де дешевше. А до найближчого відділення.

Разом із Нацбанком та Фондом гарантування вкладів проводили багато змагань, вікторин із фінансової грамотності.

Чи є подібні програми навчання для дорослих?

Дорослі сприймають коротку і потрібну в даний момент інформацію. Вони не читатимуть підручники. Добре, якщо підключаться банки і будуть вчити своїх клієнтів, розповідати новини, про нові інструменти. Другий варіант – короткі блоги, статті на фінансові теми від відомих людей. Також ми запустили платформу, де можна отримати реальну відсоткову ставку за кредитами банків.

Потрібно державі вкладати гроші у розвиток фінансової грамотності населення?

Зараз питанням фінансової грамотності займаються Національний банк і Фонд гарантування вкладів. Нацбанк проводить багато заходів. Також у них з'явилося управління захисту прав споживачів, який крім відповідей на скарги, запитання громадян, інформує їх про права, підвищує фінансову грамотність. Наприклад, остання акція "Гудбай шахрай". Вона стосувалася анонімних дзвінків і перерахування коштів невідомим особам. Чого нам не вистачає, так це узгодженої стратегії, коли державні органи і приватні організації, скоординувалися, визначилися б, хто в якому напрямку працює.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

кредити

20% українців "сидять" на грошових кредитах

У "ПриватБанку" стався інцидент з ветераном з ампутацією кінцівок

monobank створив аналог olx

Суд рф зобов'язав Raiffeisen Bank виплатити сотні мільйонів євро

Графік роботи банків та СЕП НБУ на Різдво та Новий рік

Останні новини

Вибір редактора

Найбільша криптобіржа світу попередила українців