Починаючи з березня 2021 НБУ задіяв інструмент підвищення облікової ставки для стримування інфляції, однак банки не поспішали підвищувати процентні ставки за депозитами.
Про це повідомив голова Ради НБУ Богдан Данилишин на своїй сторінці у Facebook.
Так, з 5 березня 2021 облікову ставку було підвищено до 6,5% річних, а з 16 квітня ще на 1,0 в.п. до 7,5% річних (в цілому на 150 б.п.).
За словами експерта, це рішення відразу зумовило підвищення ставок за кредитами, однак процентні ставки за депозитами, навпаки, продовжували знижуватись. Чому це так?
По-перше – нейтральна вартість грошей в економіці знизилась під впливом скорочення попиту. Це є ключовою причиною того, чому процентні ставки за депозитами в нинішніх умовах не зростають, залишаючись навіть нижче рівня інфляції.
«Однак недосконалі моделі цього не враховують, оскільки оцінюють нейтральну ставку виключно на індикаторах зовнішньої привабливості України. Це призводить до некоректної оцінки стартової позиції монетарної політики та генерування хибних рішень», — написав Данилишин.
По-друге – домінування немонетарної інфляції. Основна частина інфляції не пов’язана з чинниками внутрішнього попиту, а отже її пригнічення монетарними інструментами створюватиме негативні імпульси для бізнес-активності.
По-третє – низький рівень гривневої монетизації економіки. Гривнева грошова маса складає порівняно низький рівень від ВВП (близько 30%), так само як і гривневі депозити населення від його приватного споживання.
«Взагалі на цілі споживання населення витрачає понад 95% своїх грошових доходів. Це зумовлює низький коефіцієнт корисної дії від підняття ключової процентної ставки, яке просто не в змозі переспрямувати потоки коштів з цілей споживання на цілі заощадження», — зазначив експерт.
По-четверте – критичність проблеми підвищення рівня кредитування економіки. За словами Данилишина, в умовах структурної кризи, як нинішня, важливо зберегти та підтримати ліквідність реального сектора економіки, оскільки від цього залежать перспективи та можливість подальшого швидкого відновлення. На жаль, підвищення облікової ставки вже вплинуло на здорожчання кредитного ресурсу для бізнесу, що матиме наслідком подальше звуження економічної діяльності, скорочення робочих місць та зниження рівня доходів і заощаджень населення. Це віддалятиме економіку від інфляційної стабільності, оскільки продукуватиме нові структурні дисбаланси та немонетарні інфляційні ефекти.
По-п’яте – ліквідність банківської системи України знаходиться на рекордних рівнях, що обмежує зацікавленість банків у підвищенні процентних ставок за депозитами, оскільки напрями використання цих коштів для кредитування реальної економіки є для банків занадто ризикованими. Основна увага банківської системи сконцентрована на питаннях платоспроможності та ліквідності, а не на питаннях формування внутрішнього кредиту та його оптимального розподілу в економці. Ця проблема нині активно дискутується у світовій практиці, можливим напрямом її розв’язання є впровадження інструментів центрального банку з цільового рефінансування банківського кредитування.