27 листопада набув чинності новий порядок обміну між банками та Держфінмоніторингом інформацією про грошові перекази українців.
Відповідні нововведення передбачені наказом Мінфіну №322.
Банкіри відразу ж поспішили заспокоїти своїх клієнтів — для останніх глобально нічого істотно не зміниться. Раніше фінустанови теж проводили фінансовий моніторинг і «відстежували» переважно операції на суми понад 400 тис. грн, і за необхідності могли уточнювати у клієнта джерело походження грошей.
Затверджений документ регулює здебільшого інформаційну взаємодію суб’єктів первинного фінмоніторингу, куди крім інших входять і банки, і Державної служби фінмоніторингу.
«Клієнти прямого відношення до цього обміну не мають, крім тих випадків, коли Держфінмоніторингу потрібна додаткова інформація від банку за операціями клієнта, і, можливо, банк запросить у клієнта додаткову інформацію. Але це відбувалося і раніше», — зазначила в бесіді з UBR.ua голова ради Незалежної асоціації банків України (НАБУ) Олена Коробкова.
Коли про транзакції повідомлять у Держфінмоніторинг:
порогові операції або спроба їх проведення (понад 400 тис. грн, або 30 тис. грн для тих, хто надає послуги у сфері лотерей або азартних ігор);
підозрілі фінансові операції або спроба їх проведення;
відмова від встановлення (підтримки) ділових відносин, проведення фінансової операції;
розбіжності між відомостями про кінцевих бенефіціарних власників клієнта, що містяться в Єдиному держреєстрі юросіб, фізосіб-підприємців та громадських формувань, та інформацією про кінцевих бенефіціарних власників, отриманою суб’єктом в результаті проведення перевірки клієнта;
зупинка фінансових операцій;
зупинка видаткових фінансових операцій;
заморожування активів, пов’язаних з тероризмом і його фінансуванням, поширенням зброї масового ураження і її фінансуванням.
Суб’єкти первинного фінансового моніторингу передають інформацію про операції клієнтів, що підпадають під вищенаведені ознаки. А Держфінмоніторинг може в свою чергу запросити додаткову інформацію про клієнта за допомогою відповідного запиту в банк.
І той або подає таку інформацію, якщо вона у нього є, або ж запросить її у клієнта. В основному такі запити стосуються підтвердження суті проведеної операції, зазначила голова ради НАБУ.