Фонд гарантування вкладів фізичних осіб оприлюднює на сайті результати всеукраїнського репрезентативного дослідження «Обізнаність споживачів фінансових послуг України про систему гарантування вкладів — 2021». Проведено його було ще у жовтні-листопаді 2021 року.
Як пише Фонд, нині проведення публічних презентацій — не на часі. Утім результати опитування та виявлені соціологами тенденції будуть корисні для розуміння, у яких умовах банківський сектор зустрів випробування війною.
Висновки дослідження, проведеного за кілька місяців до початку збройної агресії:
майже 56% українців в цілому довіряли банкам;
на 12% зменшилася частка громадян, які не тримають заощадження вбанку взагалі: якщо у 2019-му таких було 56%, то за підсумками 2021 року цей відсоток зменшився до 44% опитаних;
на 10% зросла частка тих, хто тримає половину і більше коштів в банках.
До переліку основних банківських послуг, якими користувались
респонденти протягом 2021 року, увійшли:
користування банківською/рахунком (56,5%)
проведення платежів через термінали (48,4%)
мобільний банкінг (41%).
грошові перекази (31%), а також із меншою активністю українці користувались.
такими послугами як обмін валют (15,9%) та кредитування (13,4%).
Переважно зарплатними картковими рахунками користуються 48% опитаних, ще 27% респондентів — пенсійними картковими рахунками, 25,2% мають поточний рахунок у гривні.
Найменший попит мають депозитні рахунки в банківських металах — ними користуються лише 1,8% українців.
Серед тих, хто тримає більшу частину коштів у банках, 69,7% не мали проблем із банками за останні 2 роки (всього не мали проблем із банками 75,1% опитаних — у 2021 році, цей показник був аналогічним і в 2019 році — 75,6%).
Всього 10% опитаних тримають половину своїх коштів у банках. Це частіше молоді люди віком 18-29 років, за соціально-демографічними ознаками — одружені, які працюють і навчаються одночасно. Більшою мірою це молодь, яка планує заощаджувати на придбання житла або інші значні речі.
Серед причин, чому вони не зберігають гроші в банку, люди віком від 61 року назвали відсутність заощаджень, а молодь (18-29 років) невисоку довіру до банківських установ. 12% опитаних надають перевагу іншим способам заощадження коштів (нерухомість, цінні папери, готівкова іноземна валюта.