Українці почали відмовлятись від кредитів

Банки. Кредити. Депозити — 7.04.2024 - 18:21 — RomanK Переглядів: 1740

Поділитись:

В Україні почали зменшуватися кількість та сума проблемних кредитів (з простроченням 90 днів і більше) та непрацюючих кредитів. При цьому переважна більшість проблемних позик (90%) була видана ще до початку повномасштабного вторгнення, а їхні отримувачі втратили можливість погашення саме через війну. Зараз у зоні ризику знаходяться позичальники з прифронтових територій.

1695_1f51c1cb0c86f9bbacdf61dccc99877b.jpg (83. Kb)

Частка проблемних кредитів в Україні на початку війни стрімко зростала, проте вже з літа-2022 тенденція переломилася, переважно завдяки відносній стабілізації ситуації на фронті. Про це в коментарі розповіла директорка з управління ризиками, член правління Глобус Банку Олена Єрмолова.

"Існує прямий зв'язок між кількістю проблемних кредитів, обставинами війни, обсягом виданих кредитів до повномасштабного вторгнення і вже після відновлення кредитування. Проте є ще один важливий нюанс: у постійній зоні ризику перебувають позичальники з прифронтових територій, адже військовий фактор може позначитися на їхній здатності вчасно виплачувати кредити", – розповіла Єрмолова.

У той же час банкірка зазначила, що для об'єктивного визначення обсягів проблемних кредитів важливо розуміти різницю між проблемними та непрацюючими кредитами (NPL). Так, як правило:

проблемними кредитами вважаються кредити, що мають суттєві прострочення обслуговування боргу – понад 90 днів;
згідно з нормативними документами НБУ до непрацюючих кредитів (NPL) належить і значна частина кредитів, які вчасно обслуговуються та не мають прострочення платежів та з великою ймовірністю будуть сплачені позичальниками відповідно до термінів, зазначених у кредитних угодах.
За даними НБУ, частка непрацюючих кредитів (NPL) у банківському секторі на 1 січня 2024 року становила 37,4%, що на 0,8 процентних пункти нижче показника на 1 січня 2023 року. Обсяг таких кредитів за рік скоротився на 9,7 млрд грн – до 422,4 млрд грн.

Як зазначила спеціалістка, частка як непрацюючих (за визначенням НБУ), так і проблемних кредитів (з простроченням платежів більш ніж на 90 днів) у банках залежить від низки факторів. Серед них:

Динаміка кредитування. Якщо банк заморозив власні кредитні продукти, то дійсний кредитний портфель хороших кредитів поступово скорочуватиметься і відповідно частка проблемного портфеля зростатиме.
Політика банку у роботі з проблемними кредитами. А саме продаж портфеля проблемних кредитів, їх списання з балансу банку.
"Якщо банк регулярно продає кредити з певними термінами прострочення або списує їх з балансу, відсоток проблемних кредитів зменшуватиметься. Але це не відображатиме дійсний стан справ", – наголосила Єрмолова.

На її думку, найбільш об'єктивні показники рівня та якості проблемних кредитів у тих банків, які не продають кредитні портфелі та не проводять їх списання, при цьому розвивають весь спектр кредитування з пріоритетом надання невеликих за сумою кредитів (споживчі кредити, автокредити, іпотечні). кредити; кредити для малого та середнього бізнесу). Саме у таких фінустановах частка проблемних позичок становить у середньому до 20% від загального кредитного портфеля, що в умовах війни цілком прийнятно, резюмувала банкір.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

кредити

Українці почали відмовлятись від кредитів

Ексглава "Укренерго" загинув прямо на підстанції: що сталося

Україна і США можуть підписати в Давосі угоду про відбудову на $800 млрд – ЗМІ

Зарплата раз в місяць протизаконна

Світовий банк дав невтішний прогноз відновлення економіки України

Останні новини

Вибір редактора

Війська рф вдарили по підприємству у Чернігові