Повалення режиму Башара Асада у Сирії загрожує зміною балансу на європейському газовому ринку, так як в цьому випадку Катар може побудувати прямий газопровід через сирійську територію до Туреччини.
Саме Сирія є оптимальним маршрутом для поставок до Туреччини, а далі - в Європу газу з Катару, вже є одним з найбільших постачальників на ринки ЄС.
Відзначається, що Катар поставляє на світовий ринок близько 77 мільйонів тонн зрідженого природного газу на рік, що еквівалентно приблизно 106 мільярдів кубометрів. Близько третини цих обсягів йде в Європу.
В останні роки "Газпром" забезпечує близько 25-30% європейського ринку. Частка Катару, за інформацією видання, приблизно в чотири рази менше, але може зрости за умови будівництва труби. При цьому експорт "Газпрому" скорочується: за підсумками першого півріччя 2015 року він порівняно з аналогічним періодом 2014 року скоротився на 8% і склав 74,275 мільярда кубометрів.
Сирія - це один з небагатьох осередків напруженості, стримуючий освіта географічно правильних і більш дешевих шляхів доставки катарського палива в Європу.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Росія назвала знижку на газ і умови її дії
Але навіть у разі повалення режиму Асада нестабільність у регіоні збережеться. Крім того, зараз у Катару на газовому ринку Європи з'явився новий сильний конкурент - Іран, який після зняття міжнародних санкцій також може почати поставки в ЄС. А запаси Ірану, за оцінкою британської ВР, є найбільшими у світі - близько 34 трильйонів кубометрів (17-18% від світових).
Вже обговорюються поставки іранського газу в Європу, яка в цьому зацікавлена, в першу чергу тому, що це дозволить знизити залежність від Росії. У середині вересня The Wall Street Journal з посиланням на джерела повідомляла, що найбільші європейські енергетичні компанії (німецькі RWE і E. On AG, французькі Total і Engie, британська ВР, британо-нідерландська Royal Dutch Shell, норвезька Statoil і іспанська Repsol) мають намір широко інвестувати в іранський газовий сектор, розраховуючи випередити в цьому відношенні Америку і Китай.