"Газовий" передумав наносити газовий удар по Україні?

• Будівництво газопроводу "Північний потік-2", який прокладається з Росії до Німеччини в обхід України, і має забезпечити російським газом країни ЄС вже з початку 2020 року, відкладається щонайменше на півроку. У такому разі у Москви залишається лише один варіант — продовжити контракт на прокачування газу через територію України, який закінчується в цьому році.
  
  

  Для Києва ця ситуація є досить вигідною, бо втрати від зупинки транзиту російського газу через українську територію оцінюються у 3 мільярди доларів або 3% від ВВП. Хоча деякі економісти вважають, що сума буде набагато більшою.
  
  У зв'язку із затримками під час будівництва "Північного потоку-2" в цьому році має бути вирішена доля контракту, укладення якого тепер стало важливим і для самої Росії. Які перспективи переговорів.
  
  Головне:
  
  Запланований на кінець 2019 року запуск "Північного потоку-2" відкладається щонайменше на півроку.
  
  Без української газотранспортної системи "Газпром" не зможе постачати газ до Європи, тим самим порушивши домовленості, що загрожує великими штрафними санкціями.
  
  Контракт на транзит російського газу через Україну закінчується у січні 2020 року. Рішення про його продовження поки немає.
  
  Призупинення "Північного потоку-2"
  Будівництво газопроводу з Росії до Німеччини стартувало на початку 2018 року, його завершення заплановане на кінець 2019 року. І ці терміни не випадкові.
  
  З січня 2020 року завершується контракт на транзит газу між НАК "Нафтогаз України" і "Газпромом", який був підписаний тодішнім прем'єр-міністром України Юлією Тимошенко 18 січня 2009 року. В умовах торговельно-економічної війни між Україною і РФ у Кремлі дали чіткий указ — до цього часу "Північний потік-2" має бути запущений, а поставки газу через Україну припинені.
  
  Незважаючи на зусилля українських політиків і дипломатів, довести, що газопровід збільшить енергетичну залежність ЄС від Росії та її вплив на політичні рішення всередині Європи, три з чотирьох країн, через виняткові економічні зони яких заплановане прокладання труб, Німеччина, Фінляндія і Швеція, дали свій дозвіл .
  
  Відмовила тільки Данія. Точніше, данський уряд відхилив пропозиції щодо двох маршрутів, де було заплановане прокладання газопроводу від компанії Nord Stream 2 AG, і запропонував третій варіант. Але річ у тім, що цей маршрут вимагає проведення тривалої екологічної експертизи, яка може зайняти 3-6 місяців, тому терміни запуску "Північного потоку-2" відкладаються щонайменше на півроку.
  
  Але деякі експерти у сфері енергетики припускають, що відтермінування запуску розтягнеться на довше.
  
  "Проект дійсно зсувається за термінами, але навіть якби був дозвіл від Данії, я думаю, що вони б усе одно не встигли до кінця цього року. Разом з тим, навіть якщо він буде добудований, треба пройти дозвільні процедури згідно з новими поправками до законодавства ЄС, а це може тривати близько року. Тобто Росія ще якісь рік-півтора потребуватиме використання української газотранспортної системи", — сказав глава правління альянсу "Нова енергія України" Валерій Боровик.
  
  Чому Україна проти будівництва
  У Києва є дві причини виступати проти нового газопроводу — політична та економічна. Річ у тім, що ще зі старту реалізації проекту українські дипломати і політики доводили своїм європейським союзникам, що "Північний потік-2" призведе до енергетичної залежності Європейського Союзу від Російської Федерації. Це дозволить Кремлю шантажувати країни Європи і мати там свій політичний вплив для вирішення вигідних РФ завдань.
  
  ЄС все ж врахував озвучені ризики і затвердив нову газову директиву, в якій однією з основних вимог є поділ компаній-постачальників газу і підприємств, що транспортують його, доступ до труби інших операторів, прозоре регулювання тарифів за прокачування. В такому разі російському монополісту доведеться запускати трубу лише наполовину або надавати право користування іншим постачальникам. Оператор газопроводу має бути повністю незалежний від газовидобувних компаній.
  
  "Газпром" же сподівався бути єдиним постачальником газу для труби.
  
  Економічна складова полягає в тому, що від припинення транзиту російського газу по трубопроводу, прокладеному через територію України, втрати складуть близько 3 млрд доларів на рік або 3% нашого внутрішнього валового продукту.
  
  Які шанси на продовження контракту
  З огляду на ситуацію, в якій опинилася Росія з відтермінуванням старту "Північного потоку-2", шанси на укладення нового контракту або ж продовження старого дійсно є. Хоча у Кремлі ще намагаються зберегти обличчя, на переговорах наполягають у Європейському Союзі, про це 20 травня заявив віце-президент Європейської комісії, єврокомісар з питань енергії Марош Шефчович.
  
  Одна з таких зустрічей вже відбулася у січні 2019 року, наступна мала відбутися у травні, але виконавчий директор групи "Нафтогаз України" Юрій Вітренко заявив, що в РФ відмовилися від її проведення.
  
  Підсумкова тристороння зустріч Росії, України та ЄС із питання укладення транзитного контракту може відбутися у вересні або жовтні 2019 року.
  
  На думку Боровика, РФ все ж вигідніше домовлятися про транзит газу через територію України, бо відповідальність за невиконання контрактів з ЄС щодо поставок газу ляже саме на "Газпром".
  
  "Це призведе до накладення штрафних санкцій на "Газпром". Росія зацікавлена у продовженні контракту, але поки що зацікавлена в тому, щоб продовжити його на своїх умовах. Це можуть бути тимчасові контракти, умовно, на сезон, або навіть помісячні чи квартальні", — каже Боровик.
  
  На його думку, ситуація може затягнутися до критичного моменту, коли сторонам доведеться підписати хоч якісь угоди.
  
  Зі свого боку директор енергетичних програм "Центру Разумкова" Володимир Омельченко заявляє, що в Україні навіть не існує суб'єкта, який має право підписувати контракти з "Газпромом". Більше того, експерт вважає, що Київ взагалі не повинен укладати жодних документів із російською газовою компанією.
  
  "Новий контракт має бути підписаний незалежним оператором української газотранспортної системи, який має бути створений через анбандлінг і сертифікацію. По суті, сьогодні немає в Україні суб'єкта, який міг би підписувати цей контракт. Єдине, він може бути продовжений із "Нафтогазом", але це буде повне порушення всіх наших міжнародних зобов'язань з ЄС щодо Договору про асоціацію", — заявив він.
  
  Але та ситуація, що наразі склалася, на думку Омельченка, відкриває Україні "вікно можливостей", яким треба обов'язково скористатися.
  
  "І рецепт тут дуже простий: створити незалежного оператора і оголосити конкурс на бронювання потужностей, мінімум на 10 років, і найперше для європейських компаній", — каже експерт.
  
  "Тобто я вважаю, що Україні взагалі не треба ні про що домовлятися з "Газпромом", бо він лише виконує функцію оператора, а перевізниками природного газу по нашій території мають бути європейські компанії, які укладають контракт із "Газпромом", а потім вже з Україною на транспортування природного газу", — пояснив Омельченко.
  
  США можуть заморозити проект?
  Сполучені Штати неодноразово виступали проти будівництва "Північного потоку-2", і якщо раніше далі заяв справа не доходила, то зараз стало відомо про плани Сенату ухвалити закон про санкції проти газопроводу.
  
  Зокрема обмеження нібито зачеплять компанії, що беруть участь у прокладанні глибоководних трубопроводів для російських енергетичних проектів. При цьому документ спрямований безпосередньо проти "Північного потоку-2". У законопроекті також йдеться про відмову у візах керівникам цих компаній.
  
  Якщо США введуть жорсткі санкції, які стосуються компаній, що займаються будівництвом труби, це може фактично зупинити запуск "Північного потоку-2".
  
  Але експерти з енергетичних питань сумніваються у можливості такої перспективи.
  
  "Є певні надії, що США щось зроблять, але я думаю, вони невеликі, бо Америка не готова іти на велику конфронтацію зі своїми союзниками у НАТО, з одного боку. З іншого боку, вони не готові йти на жорсткий конфлікт із Росією, оскільки вона зараз потрібна Сполученим Штатам у протистоянні з Китаєм", — вважає Омельченко.
  
  На думку Боровика, питання введення санкцій проти "Північного потоку-2" має бути політичним рішенням американського президента Дональда Трампа. Але він до нього поки не готовий.
  
  "Трамп багато говорить слів щодо "Північного потоку-2", але конкретних санкцій, які могли б швидко заблокувати будівництво, не вводить, хоча його до цього закликають представники Конгресу США. Цим Трамп підіграє Путіну. Видно, що ще йдуть якісь кулуарні домовленості, але поки американський президент до цього не готовий", — вважає він.
  
  Бути чи не бути "Північному потоку-2"?
  На думку опитаних експертів у енергосфері, стає зрозумілим, що газопровід, швидше за все, добудують, хоч і з затримкою. Втім, невеликі шанси заблокувати його ще є.
  
  "Так, ще є шанс, але чим далі, тим він менший. Навіть Меркель каже, що Рубікон перейдено, вже стільки побудовано, що зупинити його за жодних рішень не можна. Але це все гра, будівництво можна зупинити на будь-якому етапі. Зараз це можливо за допомогою конкретного удару американськими санкціями щодо тих компаній, які беруть участь у цьому проекті. І це можна було зробити давно, це можна зробити зараз, це буде рішення президента США, але поки він не демонструє свою фактичну залежність від дій Росії", — каже Боровик.
  
  Омельченко також вважає, що така ймовірність існує, але Україні не варто сподівається лише на цю перспективу.
  
  "На місці уряду і "Нафтогазу" я б не робив це пріоритетною версією. Основний сценарій — це те, що він буде добудований, і вже від цього треба будувати подальшу стратегію і визначати долю української газотранспортної системи", — зазначив він.
  

  
  
  ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
  

  • Як дитячі травми впливають на вибір партнера у дорослому віці – дослідження
    
  • Як відеоігри та соцмережі впливають на розвиток депресії в дітей?