Хоча більшість країн ЄС продовжують надавати українцям грошові виплати або частково компенсують оренду житла, у багатьох із них спостерігається тенденція до скорочення (або планується зниження) таких виплат або ставляться жорсткіші умови для їхнього отримання.
Про це повідомляє Info Sapiens, ссилаючись на дані свого опитування.
Причини
По-перше, країни з найбільшою кількістю біженців на душу населення прагнуть зменшити свої витрати на допомогу українським біженцям.
За оцінками Кільського інституту світової економіки, за період з 15 січня 2022 до 15 січня 2024:
Польща витратила приблизно 3,3% свого ВВП,
Чехія та Болгарія — по 2,1%,
Словаччина — 1,7%,
Латвія — 1,5%,
а Естонія, Литва, Румунія та Угорщина — приблизно 1% від ВВП.
Тож не дивно, що ці країни намагаються зменшити свої витрати. Чехія, наприклад, улітку 2023 року зменшила щомісячні витрати на блага для українських біженців на третину. Там ухвалили закон, згідно з яким більшість біженців мають право на безкоштовне проживання лише перші 150 днів після в'їзду до Чехії. Також змінилися правила нарахування грошових пільг українцям.
У Польщі від 1 січня 2023 року запровадили оплату в розмірі 50% від вартості проживання у центрі для біженців.
По-друге, навіть країни з невеликими витратами на біженців можуть відчувати значне навантаження на житловий фонд. Так, наприклад, Норвегія вважає, що щедрі соціальні виплати зробили її більш привабливою для українських біженців у порівнянні з іншими скандинавськими країнами. Тому українці, які приїжджатимуть до Норвегії після ухвалення нового закону, будуть змушені довше жити у центрах для біженців і матимуть нижчий рівень виплат.
Також їм заборонять повертатися до України якщо вони бажатимуть продовжувати свій статус в Норвегії.
Ірландія визначила максимальний термін на проживання у житлі від держави на 90 днів для новоприбулих українських біженців. Для них рівень соціальних виплат зменшиться у 2024 році з 220 євро до 38,8 євро на тиждень.
Таке рішення пов’язано з обмеженою кількістю державного житла та бажанням запобігти переїзду в Ірландію українців, які вже за кордоном та хочуть змінити місце проживання не через безпекові причини, а через вищі соціальні виплати.
У Німеччині виплати для українців підвищать на 12%, а у Польщі виплати на дитину збільшать з 500 до 800 злотих.
У Німеччині, яка прихистила велику кількість біженців — майже 700 тис. українців, з яких 480 тис. працездатного віку, отримують допомогу з безробіття нарівні з громадянами країни (у 2023 році виплати становили 502 євро на місяць, з 1 січня 2024 року — 563 євро). Тому в 2024 році можуть частково скасувати виплати (крім житлово-комунальних) для тих, хто відмовляється від роботи без поважних причин.
Також пришвидшився процес працевлаштування: раніше українські біженці мали пройти мовні курси до певного рівня, а потім вже шукали роботу, а тепер пріоритет надають вивченню мови у робочому середовищі. Крім того, кваліфікація та вподобання українців щодо роботи тепер вважають менш пріоритетними.
Майбутнє статусу тимчасового захисту
Від початку повномасштабного вторгнення в ЄС активували Директиву про тимчасовий захист, за якою його надають строком на один рік і за потреби продовжується. Максимальний термін такого захисту — три роки. 19 жовтня 2023 року ухвалили рішення продовжити дію Директиви ще на один рік, до 4 березня 2025 року.
Що ж робити українським біженцям після настання цього терміну, коли закінчаться максимальні три роки дії захисту?
Європейський центр міграційної політики (Migration Policy Centre) передбачає декілька сценаріїв. Війна завершується і територія України стає безпечною для перебування до 4 березня 2025 року.
Рада ЄС ухвалює рішення припинити дію тимчасового захисту, і більшість українців повертається на батьківщину. Водночас вони можуть подати заявки на отримання міжнародного захисту за наявних обґрунтованих причин.
Якщо громадяни України не претендують на міжнародний захист, але хочуть залишитися в ЄС, до них застосують чинне законодавство і політику ЄС та держав-членів у сфері міграції.
Зважаючи на зростання невизначеності майбутнього тимчасового захисту та інших форм легального перебування українських біженців за кордоном, дедалі більшого значення набувають політики заохочення українців до повернення.
Першочерговим чинником, який впливає на бажання повернутись, є, звичайно, безпека. Уряди деяких країн уже починають планувати майбутні програми стимулювання повернення українців. Швейцарія розробляє концепцію, за якою у 2024 або 2025 роках планує скасувати статус тимчасового захисту для українців.
До цього часу приблизно 70 000 українців зможуть повернутися. Для заохочення добровільного виїзду передбачається період від шести до девʼяти місяців.