Нацбанк України пішов на посилення своєї політики.
Національний банк України (НБУ) на цьому тижні повідомив про рішення правління. Кроки регулятора не стали несподіваними - про можливість посилення монетарної політики НБУ попереджав ще місяць тому. Однак значення вжитих заходів складно переоцінити.
Зібрав п'ять головних тем, яких торкнулося руководоство Нацбанку на цьому тижні.
1. Облікова ставка підвищилася
Зміна розміру облікової ставки – головний інструмент НБУ, який відображає і зміни в монетарній політиці регулятора. З 2015 року головним пріоритетом Нацбанку є таргетування інфляції, а тому і розмір облікової ставки покликаний впливати саме на інфляційну складову економіки. Грубо кажучи, Нацбанк використовує облікову ставку як орієнтир, скільки повинні коштувати гроші. Крім того, вартість рефінансування банків також визначається обліковою ставкою НБУ – при зниженні ставки банкам доведеться витрачати менше грошей на обслуговування рефінансування.
Цього розу правління НБУ вперше за два з половиною роки підвищило облікову ставку. Так, з 27 жовтня ставка складе 13,4% річних, що на 1 процентний пункт вище колишнього значення, встановленого в кінці травня 2017 року.
У Нацбанку відзначають, що більш жорстка монетарна політика буде сприяти зниженню споживчої інфляції і наближенню до мети в 2018 році. При цьому НБУ допустив, що може підняти облікову ставку ще вище - це можливо в разі посилення інфляційних ризиків. А в разі уповільнення інфляції і подальшої співпраці з МВФ Національний банк може повернутися в цикл пом'якшення монетарної політики. Правда, лише в кінці 2018 року.
2. Прогноз по інфляції різко погіршився
Змінити облікову ставку Нацбанк змусили показники інфляції. Вони ж привели до зміни прогнозу НБУ на 2017-2018 роки. Так, на думку регулятора, інфляція в Україні буде сповільнюватися і знову наблизиться до цільових значень, проте цей процес буде більш тривалим, ніж прогнозувалося раніше.
Згідно з новим прогнозом НБУ, до кінця 2017 року інфляція в Україні складе 12,2% (попередній прогноз - 9,1%). Надалі інфляція продовжить сповільнюватися і наблизиться до центральної точки цільового діапазону в третьому кварталі 2018 року. На кінець 2018 року, згідно з новим прогнозом, інфляція в Україні складе 7,3% (попередній прогноз - 6%). При цьому прогноз інфляції на 2019 залишився незмінним на рівні в 5%.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Рівень доходів українців зросте у 2018 році
На думку аналітиків НБУ, зростання інфляції сприяло активне відновлення споживчого попиту, різке підвищення пенсійних виплат і мінімальної заробітної плати, а також акцизів на тютюнові вироби.
3. Транш МВФ відкладається
Ранее и в Кабмине, и в НБУ рассчитывали, что Украина успеет получить транш МВФ до конца 2017 года, даже несмотря на то, что ожидаемый визит миссии Фонда в Киев в сентябре так и не состоялся. Теперь же Нацбанк ожидает, что Україна отримає наступний транш на початку 2018 року.
В цілому, за 2018 рік Україна отримає два транші МВФ на загальну суму 3,5 млрд доларів, прогнозує Нацбанк. За словами в.о. глави НБУ Якова Смолія, отримання цих коштів дозволить збільшити до кінця 2018 року міжнародні резерви до 22,1 млрд доларів, які будуть покривати 4,2 місяця імпорту.
Сам Міжнародний валютний фонд ще не визначився з датою прибуття місії в Україну в рамках четвертого перегляду програми розширеного фінансування. Але в Нацбанку вважають, що візит місії МВФ відбудеться в листопаді - після розгляду Верховною Радою проекту бюджету-2018 в першому читанні.
4. Прогноз ВВП покращився
Незважаючи на погіршення інфляційних прогнозів, очікування Нацбанку по зростанню української економіки покращилися. Прогноз на кінець 2017 року підвищився з 1,6% до 2,2%, а в 2018-2019 роках зростання ВВП прискориться до 3,2% і 3,5% відповідно.
Поліпшення прогнозу в НБУ пов'язують зі сприятливим впливом "як внутрішніх, так і зовнішніх факторів", які відбилися на результатах економічної активності більшості галузей в другому-третьому кварталах 2017 року.
5. Смолій прокоментував курс долара
Причини ослаблення нацвалюти в вересні-жовтні озвучив виконуючий обов'язки голови Національного банку України Яків Смолій. За його словами, осіння девальвація гривні викликана сезонними і психологічними факторами, зокрема, впливом сезонності попередніх років на настрої економічних агентів.
Крім того, період активного збору врожаю збігся з підвищенням цін на нафту на світових ринках, що призвело до збільшення обсягів покупки валюти нафтотрейдерами. А ось надходження валюти від продажу нового врожаю ще не завершилися, тому попит на валюту на ринку перевищив пропозицію.
При цьому НБУ не заперечує, що пересічні українці у вересні-жовтня теж стали купувати більше доларів. Попит з боку населення, за словами Смолія, виріс під тиском психологічних чинників.