Головні економічні події 2017 року

• Деякі очікувані економічні зміни у 2017 принесли не зовсім очікувані результати, а дещо стало й цілковитою несподіванкою.
  
  

  Інфляція
  
  У 2017 в гаманцях українців відбувалися неоднозначні процеси. Буквально з 1 січня 2017 року справдилося одне із найбільших очікувань на цей рік - мінімальна зарплатня зросла удвічі - до 3200 грн на місяць.
  
  Проте несподівано для уряду, але цілком очікувано для експертів, разом із зростанням зарплат пришвидшилася й інфляція.
  
  У бюджет 2017 року була закладена інфляція у 8,1%, а у Нацбанку передрікали, що цього року зростання цін вимірюватиметься однозначною цифрою.
  
  Проте впродовж року ці прогнози довелося переглядати. Під кінець року навіть Національний банк визнав, що це підвищення додало 2-2,5 процентні пункти до інфляції у 2017.
  
  МВФ погіршив прогноз інфляції для України
  Нацбанк: ВВП та інфляція будуть більшими, ніж очікували
  Уряд розраховує завершити 2017 із інфляцією у 11,2%. Але у листопаді цього року вона становила 13,6%.
  
  Реформи
  
  Підвищення "мінімалки" принесло до бюджету більші суми ЄСВ. У свою чергу, це дало змогу урядові знайти кошти на пенсійну реформу.
  
  Втім, деякі оглядачі оцінили її не як кардинальні зміни у пенсійній системі країни, а радше як просте підвищення пенсій для тих пенсіонерів, виплати яким були фактично заморожені з часів попередньої "пенсійної реформи".
  
  Пенсійна реформа: що змінюється, коли і для кого?
  
  Зміни у пенсійній системі: реформа чи просто підвищення?
  
  Представник МВФ в Україні: чинна пенсійна система існувати не може
  
  Але яким би не було ставлення до цієї реформи, вона виявилася єдиною зі списку зобов'язань Києва перед МВФ та іншими міжнародними кредиторами у 2017 році.
  
  Ані реформи із започаткуванням вільного ринку землі, ані монетизації субсидій так і не відбулося. Ці кроки, як і багато разів перед цим, відтерміновані на наступний рік.
  
  Що треба знати про домовленості України з МВФ
  Новий сезон у Раді: чотири питання економіки
  Загалом, українська влада очікувала отримати чотири транші від МВФ до кінця 2017 року. Такими ж були і плани на 2016 рік. Проте насправді Києву вдалося отримати лише один транш.
  
  Під кінець року стало зрозуміло, що не буде і чергового траншу запланованої фінансової допомоги від ЄС на 600 млн євро.
  
  Невиконані обіцянки: Україна не отримає 600 млн євро від ЄС
  
  Згідно із даними опитування, проведеного Фондом "Демократичні ініціативи" спільно з Київським міжнародним інститутом соціології, більшість українців вже не вірить в успішність реформ. У жовтні 2017 таких було 40% (проти 28% за підсумками 2016 року).
  
  41% опитаних вважають, що у реформах взагалі не було зроблено нічого.
  
  Банки
  
  "Очищення" банківського сектора, як його називали у НБУ, яке завершилося націоналізацією "ПриватБанку" наприкінці 2016 року, здобуло схвальні відгуки за кордоном. Проте в самій Україні впродовж року проявилися і негативні наслідки "банкопаду", як цей процес називали оглядачі.
  
  Частка держави у банківському секторі зросла до 60%.
  
  Під кінець року, згідно із даними НБУ, проблемні кредити у банківській системі зросли до рекордного рівня. При цьому, якщо загальна частка непрацюючих кредитів у всій системі у липні сягнула 58%, то у державних банках вона становила усі 70%.
  
  Головний ідеолог і виконавець очищення банківської системи голова НБУ Валерія Гонтарева у травні подала у відставку. Проте оскільки парламент понад півроку не розглядав цю відставку, пані Гонтарева пішла у тривалу відпустку.
  
  Гонтарева на чолі НБУ: очищення чи банкопад?
  Гонтарева попрощалася з топ-банкірами і призначила в.о.
  Нацбанк без голови: півроку не межа?
  Обов'язки голови НБУ від травня виконував Яків Смолій.
  
  Бізнес-клімат
  
  Згідно з Планом пріоритетних дій уряду на 2016 рік, Кабмін мав ініціювати законодавчі зміни, що дозволили б Україні у 2017 увійти в перші 50 найкращих країн рейтингу Doing business, у найкращу 20 - в 2018 році.
  
  Міністерство економіки очікувало, що завдяки здісненим у 2016 році реформам, у 2017 році Україні вдасться піднятися на 15-20 сходинок у рейтингу.
  
  Натомість у рейтингу Doing business 2018, що його укладає Світовий банк, Україна посіла 76 місце серед 190 країн світу, покращивши свій попередній результат на чотири позиції. У новому рейтингу Україна перебуває між Бутаном і Киргизією.
  
  Doing business 2018: Україна піднялася на 4 сходинки
  
  Вже наприкінці року урядовці запропонували, а парламентарі схвалили закон, який передбачає додатковий захист бізнесу від "неправомірних" дій контролюючих органів. Він дістав умовну назву "Маскі-шоу - стоп!"
  
  Уряд пропонує захистити бізнес під час перевірок та обшуків
  
  Але, як виглядає, це не справило особливого враження на бізнес.
  
  Під кінець року Європейська бізнес асоціація зафіксувала невеличке (з 3,15 до 3,03 балів із 5) падіння індексу інвестиційної привабливості України. Це сталося вперше за чотири роки, що минули від зміни влади в країні.
  
  У ЄБА припустили, що це може бути пов'язано із ставленням іноземних інвесторів до уповільнення реформ в Україні.
  
  Блокада
  
  Після того, як наприкінці 2016 року активісти стали блокувати перевезення товарів через лінію розмежування із самопроголошеними "ДНР-ЛНР", у лютому 2017 уряд був змушений запровадити надзвичайні заходи в електроенергетиці.
  
  Після завершення опалювального сезону держава і приватні компаній стали шукати, звідки можна імпортувати антрацит, на який були розраховані переважна більшість українських ТЕС, і який видобували на непідконтрольних Києву територіях.
  
  Від блокади постраждали також і металургійні компанії, в яких антрацит з Донбасу був складовою виробничої сировини. Ці ж підприємства також традиційно є й серед найбільших експортерів.
  
  В енергетиці України запровадили надзвичайний стан
  Чотири питання до надзвичайного стану в енергетиці
  Чи можна не купувати вугілля з "ЛНР"-"ДНР"?
  Блокада "в копієчку"? Оцінки економічних наслідків блокади ОРДЛО
  Блокада на Донбасі: хто втратить найбільше?
  Вугілля: без "блокадного", але з російським?
  Загалом, на кінець року у НБУ оцінювали втрати економіки України через розрив торговельних зв'язків із неконтрольованими територіями Донецької та Луганської областей в 1,8 млрд дол. у 2017 році. Наступного року ці втрати скоротяться до 0,5 млрд дол., адже за цей рік і державні і приватні підприємства знайшли альтернативу донбаському антрациту.
  
  Арбітраж
  
  У "Нафтогазі" розраховували, що у І кварталі 2017 року Стокгольмський арбітраж має ухвалити рішення щодо контракту купівлі-продажу газу із російським "Газпромом", а до кінця першого півріччя - щодо умов транзиту російського газу територією України.
  
  Натомість наприкінці травня з'явилося рішення арбітражу лише щодо умов контракту. У Стокгольмі відхилити принцип "бери або плати", задовольнили вимогу "Нафтогазу" про перегляд ціни з урахуванням ринкових умов та скасували заборону на реекспорт газу.
  
  У "Нафтогазі" сприйняли це як перемогу України, а у "Газпромі" назвали рішення "проміжним".
  
  У листопаді Стокгольмський арбітраж відклав рішення в справах "Нафтогазу" і "Газпрому" через апеляцію російського газового монополіста.
  
  22 грудня арбітри підтвердили своє рішення щодо умов газового контракту між двома компаніями. Зокрема, суд відхилив вимоги "Газпрому" за умовою "бери або плати" на понад 56 мільярдів доларів за 2009-2017 рік.
  
  Загалом у "Нафтогазі" назвали рішення арбітражу перемогою української сторони, і оцінили "позитивний ефект" від арбітражу у понад 75 мільярдів доларів за весь термін дії контракту на поставку.
  
  "Газпром", натомість, заявив, що арбітраж визнав основні положення контракту на закупівлю газу 2009-2019 року чинними і задовольнив більшу частину вимог російської компанії.
  
  Стокгольмський арбітраж задовольнив ключові вимоги "Нафтогазу"
  
  Що означає "газове" рішення Стокгольмського арбітражу?
  
  Стокгольмський арбітраж відклав рішення в позові Нафтогазу через апеляцію Газпрому
  
  Компанії звернулися до арбітражу влітку 2014 року, коли "Нафтогаз" відмовився купувати російський газ за ціною, яку Київ назвав неринковою, а "Газпром" припинив постачання газу без авансових платежів.
  
  За три роки суми вимог обох сторін зросли у рази. З боку "Нафтогазу" лише вимоги щодо контракту на транзит газу коливаються від 6,5 до 16 млрд доларів, залежно від того, чи врахують арбітри норми українського законодавства.
  
  А з боку "Газпрому" загальні претензії оцінюються у майже 60 млрд доларів - переважно за контрактом на постачання газу.

  
  
  ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
  

  • Дивимось з дитиною. Мультфільм Корисні підказки. Місія Незнайомці (ВІДЕО)
    
  • Україна має рекорд. Найменший зріст жінки
    
  • Літо 2024 року буде таким же спекотним, як і попереднє, а потім буде "переворот", – кліматологи
    
  • В Індонезії блискавка вбила футболіста під час матчу (відео)
    
  • 17 лютого очікуються найбільші морози