Економіст розповів про справжні причини обвалу гривні

• Курс долара в Україні в січні 2018 року почав рости через цілий комплекс різнопланових чинників. Про це розповів виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко.
  
  

  Першою причиною Устенко назвав сезонність, якою раніше пояснював зростання курсу долара і Нацбанк.
  
  “По-перше, на нинішнє зростання курсу валют впливають сезонні фактори, але, в принципі, для початку року це традиційна ситуація, коли гривня девальвує”, – зазначив Устенко.
  
  Другою причиною, на думку експерта, міг стати психологічний фактор – очікування населення і бізнесу з приводу майбутнього курсу через прописані в бюджеті курсові значення.
  
  На думку Устенка, третьою причиною могли стати тактичні помилки влади. Наприклад, заява з приводу того, що вільні кошти казначейства тепер можна тримати на валютних рахунках.
  
  “Це може бути пов’язано з помилковими заявами, з помилками в тактиці. Таким фактором могла виявитися, наприклад, заява Кабінету міністрів з приводу того, що вільні кошти вони можуть тепер тримати на валютних рахунках. Тобто, з одного боку, вони намагаються робити суспільству посил про те, що гривня стабільна, а з іншого – фактично кажуть, що не дуже-то довіряють гривні, якщо збираються зберігати власні резерви на депозитах в іноземній валюті”, – вважає Устенко.
  
  ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В Україні різко зросте ціна на бензин і комуналку
  
  При цьому найсерйознішою причиною падіння гривні Устенко вважає проблеми України з програмою Міжнародного валютного фонду (МВФ).
  
  “Під питанням сьогодні залишається програма співпраці з МВФ. І, відповідно, співпраця з іншими міжнародними організаціями. Тому що це синхронізовано. І вимоги МВФ щодо України не особливо відрізняються від вимог, які є в нашому плані дій з ЄС, або від вимог ЄБРР, або США. … Але в зв’язку з тим, що не вирішено питання, чи буде продовжуватися співпраця з міжнародними фінансовими інституціями, виникає нервозність на ринку. Цього року не покрита потреба України в міжнародному фінансуванні. На цей рік, за моїми підрахунками, вона становить близько 7 млрд доларів, з яких 4 млрд – повернення за зовнішніми державними кредитами. Це теж додає тиску на гривню”, – зазначає Устенко.
  
  

  
  
  ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: