Банкіри спрогнозували наслідки нової облікової ставки

• Підвищення облікової ставки НБУ до 16% з 14,5% істотно не відіб’ється на депозитних ставках, зростання роздрібного споживчого кредитування збережеться, вважають банкіри.
  
  

  “Безумовно, зростання ставки позначиться на ставках за депозитами і кредитами, але ефект буде прямо пропорційним. Надлишкова гривнева ліквідність банків дозволяє їм стримувати зростання ставок за новими депозитами. Український індекс ставок за депозитами фізосіб зараз варіюється від 13,5% до 14,3% – залежно від терміну депозиту. Навіть якщо ставки за депозитами незначно зростуть, банки все одно будуть мати можливість заробляти на різниці ставок за депозитами і депозитними сертифікатами НБУ, які прив’язані до облікової ставки. Підвищення облікової ставки не знизить інтерес банків до роздрібного споживчого кредитування, оскільки ставки за такими кредитами істотно вищі”, – сказав заступник голови правління банку “Кредит Дніпро” Сергій Волков.
  
  Він зазначив, що рішення Нацбанку про підвищення ставки на 1,5 п.п. річних відображає не тільки існуючі і майбутні інфляційні ризики, зокрема, подальше підвищення соціальних виплат і зростання зарплат у приватному секторі в результаті конкуренції за висококваліфіковану робочу силу, але і ризики припинення співпраці з Міжнародним валютним фондом (МВФ), що може негативно позначитися на курсі гривні та інфляції на тлі зростання витрат на обслуговування зовнішнього боргу.
  
  “Нацбанк зіграв на випередження, тим більше, що наступний перегляд облікової ставки відбудеться навесні, коли вже буде ясність з подальшою долею траншу МВФ”, – додав експерт.
  
  Директор департаменту казначейства Ідея Банку Ярослав Кабін також вважає, що депозитні ставки істотно не зміняться.
  
  “В найближчі пару тижнів ми не очікуємо змін на депозитному і кредитному ринку. Можливо, державні банки збільшать депозитні ставки на короткі строки, але це не вплине на загальну ситуацію на ринку”, сказав він.
  
  Експерт вважає, що зменшення облікової ставки може статися тільки в разі приборкання темпів інфляції.
  
  “У 2017 році споживча інфляція зросла до 13,7%, що перевищило мету НБУ 8% +/- 2 п. п. В кінці 2017 року посилилися коливання курсу гривні, фіскальна політика стала більш м’якою, відбулося різке підвищення пенсійних виплат і нерівномірне витрачання бюджетних коштів. Крім цього, зростання соціальних виплат більш високими темпами, ніж зростання продуктивності праці в економіці, також посилювало інфляційний тиск. У цьому випадку Нацбанк був змушений формувати більш жорсткі монетарні умови”, – пояснив експерт причини підвищення облікової ставки.
  
  Як зазначив головний економіст Альфа-Банку Україна і Укрсоцбанку Олексій Блінов, підвищення облікової ставки до 16% є посиленням монетарної політики до найвищого рівня за всю історію її існування в сучасному вигляді.
  
  ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україна може опинитися на грані дефолту
  
  “Рівень реальної облікової ставки (проти очікуваної інфляції через 12 місяців) перевищив 6%. При цьому НБУ дав оновлений прогноз щодо інфляції на кінець 2018 року (8,9%), який на відміну від попередніх оптимістичних оцінок констатує, що навіть при нинішньому посиленні монетарної політики інфляційна мета на цей рік (коридор 4-8%), швидше за все, не буде досягнута, як і інфляційна мета на кінець 2017 року (факт 13,7% проти цільового коридору 6-10%)”, – додав експерт.
  
  За його словами, різким посиленням ставки центробанк також реагує на ризики, пов’язані з бюджетною політикою та валютним ринком.
  
  “Зокрема, вартість нових гривневих запозичень для держави зросте моментально, і збільшення бюджетного дефіциту стане більш обтяжливим. При цьому побічним ефектом підвищення облікової ставки може стати підвищення інтересу інвесторів до гривневих ОВДП. Збільшення облікової ставки в короткостроковій перспективі позитивно позначиться і на валютному ринку, згладжуючи волатильність до сезонної зміни навесні балансу ринку на користь національної валюти”, – вважає О. Блінов.
  
  За його оцінкою, НБУ може повернутися до практики зниження процентної ставки навесні, проте головною умовою цього є прогрес України за програмою співпраці з Міжнародним валютним фондом (МВФ). В іншому випадку будуть реалізовуватися нові валютні та інфляційні ризики, на які центробанку доведеться реагувати збереженням дуже жорсткої монетарної політики.

  
  
  ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
  

  • Україна має рекорд. Найбільший розріз очей
    
  • Дивимось з дитиною. Мультфільм Корисні підказки. У домі нова дитина (ВІДЕО)
    
  • Літо 2024 року буде таким же спекотним, як і попереднє, а потім буде "переворот", – кліматологи
    
  • В Індонезії блискавка вбила футболіста під час матчу (відео)
    
  • 17 лютого очікуються найбільші морози