Експерт розповів про фінансову грамотність українців

• Українці звинувачують гроші в контролі над власним життям, але хочуть вчити дітей, як потрібно з ними поводитися.
  
  

  Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) вивчило фінансову грамотність українців. Експерти дізналися, чи спілкуються наші співгромадяни про гроші з близькими і чи готові отримувати зарплату в конвертах. "Сьогодні" розібралися у звіті організації.
  
  Кризи
  Опитуванням займався проект USAID "Трансформація фінансового сектора" спільно з Нацбанком України. Експерти вивчили думки понад двох тисяч українців у віці від 19 до 79 років. У дослідженні зазначається: незалежно від віку, статі, доходу, освіти або місця проживання, у жителів нашої країни не дуже добре з фінансовою грамотністю.
  
  "Це обумовлено хаотичним характером економічного росту і двома фінансовими кризами, які трапилися за попередні 15 років", – йдеться у дослідженні.
  
  Фінанси і тривога
  Зокрема, більшість опитаних українців зазначили – в питанні фінансів вони живуть сьогоденням. Таку відповідь дали 39%. Водночас три чверті зійшлися на думці, що гроші існують, щоб їх витрачати, а 58% вважають, що краще витрачати, ніж відкладати. Але водночас власний добробут респонденти оцінюють не дуже добре. Наприклад, 38% відповіли, що ледве зводять кінці з кінцями. Тих, хто так не вважає, – 34%. Незадоволені тим, скільки у них грошей, 60% опитаних, а ось позитивно свій фінансовий стан оцінюють лише 17%. З тим, що фінансове становище обмежує можливості робити те, що для них важливо, згодні 67%. Звинувачують гроші в контролі над власним життям 68%, а не залежать від власних фінансів всього 12% респондентів.
  
  "Рівень добробуту нижчий у осіб старших 60 років і трохи нижчий на півдні України. Але навіть серед тих, у кого дохід вищий середнього, 59% відзначають, що їхні фінанси завжди або часто контролюють їхнє життя", – кажуть в USAID.
  
  Цікаво, що 62% схвильовані, що їхні гроші закінчуються дуже швидко. Не турбуються про це 19%. Майже у половини (46%) не залишається грошей до кінця місяця. Питання щоденних витрат турбує переважну більшість наших співгромадян (75%), але тільки 11% вважають, що у них занадто багато боргів.
  
  Грамотність
  Якщо говорити про податки, то для 77% важливо знати, на що вони витрачаються. Не цікавляться цим питанням тільки 9% респондентів. Водночас 41% вважає – якщо є можливість не сплачувати податки, її потрібно використовувати. Частину своєї зарплати в конвертах готові отримувати 48%. Не готові йти на такий крок 33%.
  
  Незважаючи на всі прогалини, згідно з дослідженням, українці активно цікавляться фінансовою грамотністю – шість з 10 респондентів хотіли б дізнатися більше про те, як правильно розпоряджатися власними коштами. Українці готові навчати цих питань і своїх дітей – 91%, що брали участь в опитуванні, вважають, що батьки мусять вчити дітей, як розпоряджатися своїми грошима. Не згодні з цим лише 3%. Нарешті, українці готові делегувати подібні питання школі – таку ідею підтримують 70%, а проти виступають 13%.
  
  Фінанси в родині поділили українців
  Експерти USAID також з'ясували, чи обговорюють українці фінансові питання зі своїми близькими. У дослідженні наголошується, що тут думка респондентів розділилися майже порівну – 40% не соромляться говорити зі своїми родичами про гроші. А от не люблять піднімати подібні теми в родинному колі трохи більше – 41%. Решта українців, які брали участь в опитуванні, так і не змогли чітко відповісти на поставлене запитання. Самі експерти отримані дані називають полярним ставленням:
  
  "Але це питання особливо важливе, оскільки обговорення з родичами і друзями – основний спосіб формування цілей, планування витрат та отримання мотивації для заощадження і фінансових порад".
  
  Спадщина СРСР і недовіра
  Глава секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський називає кілька причин фінансової неграмотності українців.
  
  "По-перше, наші доходи дійсно нижчі, ніж, наприклад, у поляків чи словаків. Відповідно і рівень заощаджень у нас нижчий – ми просто менше можемо відкладати. По-друге, у спадок від СРСР нам залишилася економіка споживання – старші покоління, які пережили дефіцит, намагаються компенсувати зараз. По-третє, дуже часто у нас витрати у людей неспіврозмірні доходам. Ну і, нарешті, у нас низька довіра до банків через кризи минулих років і девальвації. Люди просто не хочуть відкладати, оскільки гроші швидко з'їдає інфляція", – пояснив він нам.
  
  Підняти фінансову грамотність, на думку Забловського, можна тільки комплексними підходами:
  
  "Про це мусять думати як споживачі, так і, наприклад, банки, оскільки в програші опиняться в підсумку всі. Основи фінансової грамотності нам потрібно прищеплювати зі шкільного віку і навіть дитсадків. Але й масова просвітницька робота має бути".

  
  
  ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
  

  • Білизна для активного способу життя: зручність на кожен день
    
  • Які продукти не можна давати немовлятам?
    
  • Літо 2024 року буде таким же спекотним, як і попереднє, а потім буде "переворот", – кліматологи
    
  • В Індонезії блискавка вбила футболіста під час матчу (відео)
    
  • 17 лютого очікуються найбільші морози