Кримські санкції від ЄС: подробиці

• Європейський Союз 20 червня ухвалив рішення на рік продовжити санкції проти Росії за анексію українського Криму.
  
  

  Через обмеження РФ уже втратила приблизно $150 млрд і з кожним роком кількість громадян країни-агресора, які не готові платити за півострів, зростає.
  
  Головне:
  
  санкції забороняють торгівлю, інвестиції та обмежують розвиток півострова;
  
  російський бізнес, який працює у Криму, також потрапив під обмеження;
  
  кожне друге підприємство на півострові – збиткове. З бюджету РФ щорічно витрачають мільярди доларів на утримання півострова.
  
  Як і на кого вплинули санкції
  Європейський союз до 23 червня 2020-го продовжив санкції проти Криму. Чиновники ЄС уже неодноразово заявляли, що обмеження діятимуть до тих пір, поки Росія не поверне незаконно анексований півострів Україні. Продовження санкцій не стало сюрпризом ні для Кремля, ні для України.
  
  "Через п'ять років після незаконної анексії Криму й Севастополя Росією, Європейський Союз залишається твердим у своїй прихильності суверенітету України та її територіальної цілісності. ЄС не визнає і продовжує засуджувати це порушення міжнародного права", – йдеться в заяві чиновників.
  
  Кримські санкції:
  
  заборона на імпорт товарів із Криму в ЄС;
  
  європейські компанії й ті, які розташовані в ЄС, не мають права купувати нерухомість, підприємства, фінансувати компанії чи надавати послуги в Криму;
  
  круїзні лайнери можуть заходити в кримські порти тільки в разі крайньої необхідності (наприклад, у випадку поломки);
  
  заборона продавати кримським компаніям технології у транспортній, телекомунікаційній та енергетичній сферах.
  
  Обмеження не тільки гальмують розвиток півострова, але й боляче б'ють по всій Росії. Так, за оцінками видання Bloomberg, загальна ціна, яку Кремль заплатив за анексію – $150 млрд. Вони порівняли прогнозні показники зростання ВВП Росії до анексії і станом на 2019-й. Виявилося, що рішення президента РФ Володимира Путіна коштувало його країні майже 10% ВВП. Під санкціями опинилися понад 700 компаній і фізосіб. А з бюджету РФ щорічно на покриття дефіциту й "розвиток регіону" доводиться виділяти 140-150 млрд руб. ($2,2-2,38 млрд).
  
  Що Росія втратила через Крим;
  
  приблизно $150 млрд за весь час після анексії;
  
  700 російських компаній і фізосіб потрапили під санкції;
  
  щорічно на Крим із загального бюджету РФ доводиться виділяти майже 140-150 млрд руб.
  
  Страждають і кримчани. За даними їхньої статистики, половина всіх підприємств працює у збиток. Причому найгірша ситуація – у Ялті. Порівняно із січнем-березнем 2018 року прибуток зменшилася на 3,3%. "Значна частка збиткових організацій спостерігається в діяльності готелів і підприємств громадського харчування (71,9%), у галузі охорони здоров'я та соціальних послуг (70,7%), транспортування і зберігання (67,6%)", – йдеться в повідомленні Кримстату.
  
  Із 2014-го реальний розмір зарплат росіян (з урахуванням інфляції) знижувався. І тільки в 2018-му рівень доходів завмер. "Інфляція – вище прогнозу, зростання ВВП – нижче, реальні доходи громадян, якщо й збільшилися, то на десяті частки відсотка. Уряду поки доводиться починати з низького старту", – відзвітував про підсумки 2018 року голова Рахункової палати РФ Олексій Кудрін.
  
  І хоча офіційна влада регулярно звітує про перемоги, зростання зарплат, імпортозаміщення і чергові перемоги на зовнішньому "фронті", – щоб залатати дірки в бюджеті, вони підвищили на два процентні пункти ПДВ, підняли пенсійний вік, підвищили тарифи на комуналку. І це з урахуванням того, що ще до подорожчання комунальні послуги займали вагому частку у витратах росіян. Так, у минулому опалювальному сезоні сім’я в Хабаровську платила за комуналку 8278 руб. (майже 3,5 тис. грн, підрахунок "Домопульт"). У Києві ж середня сума в платіжках становить 1,8 тис. грн (дані Держстату).
  
  Росіяни більше не хочуть платити за Крим
  Поступово переможний "кримнаш" поступається місцем справедливому обуренню: чому росіяни повинні платити за імперські амбіції Путіна. Рейтинг їхнього президента впав до рекордно низьких позначок. Так, ВЦВГД опублікував у травні дані про рівень підтримки глави держави-агресора. І вона становила всього лише 31,7%. До цього найнижчий показник був ще в 2005-му – 45%.
  
  Ще одні важливі дані наводить російський "Левада-Центр". Тільки 39% опитаних росіян вважають, що анексія дала більше позитивного, ніж поганого. Ще в грудні цей показник був на рівні 67%. Водночас ще 39% вважають, що захоплення півострова рівною мірою дало як позитивні, так і негативні наслідки. У 2014 році таких було лише 15%.

  
  
  ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
  

  • Як дитячі травми впливають на вибір партнера у дорослому віці – дослідження
    
  • Як відеоігри та соцмережі впливають на розвиток депресії в дітей?