Девальвація гривні восени – справа звичайна. Традиційно вона починається в кінці серпня. А цьогоріч її не було ні в серпні, ні у вересні. Керівник відділу аналітики Forex Club Андрій Шевчишин вважає, що "тато" цього стрибка – експортери, оскільки вони перестали продавати виручку, щоб дочекатися вигіднішого для себе курсу. А "мама" – іноземці, які припинили так активно закуповувати державні цінні папери України.
"Сильна гривня зменшує прибутковість експортерів або робить її нульовою, що змушує останніх притримувати експорт в очікуванні ослаблення національної валюти. У результаті пропозиція валюти різко впала, а попит залишився незмінним", – розповідає Шевчишин.
Водночас економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Єгор Киян називає й інші причини: спекулянти хочуть заробити, а новини не вселяють особливих надій на валюту. "Дійсно, протягом тижня гривня зазвичай зміцнюється, до вихідних "падає". А тут вона "різко впала". Я б сказав, що досить різко. Думаю, що не тільки фактор попиту і пропозиції на ринку зіграв свою роль, але й політична обстановка ("формула Штайнмаєра", Трамп-Зеленський, ситуація з МВФ і т. д). Також, вважаю, на цьому різкому подорожчанні спекулянти добре заробили", – зазначає він.
Колега Кияна з "Альпарі" Максим Пархоменко впевнений: причина – пауза в співпраці з МВФ (яку, до речі, спростували днями в Кабміні).
"У нашому випадку новина із запізненням відіграна ринком. Після паузи з МВФ приплив іноземних резидентів буде зупинений. Ще минулого тижня ризики щодо нашої економіки трохи виросли, про це свідчить вартість страховки на дефолт нашої країни (CDS). Надалі важливо буде дивитися за динамікою майбутніх аукціонів Мінфіну, а їхню тенденцію визначатиме рівень співпраці з МВФ. Зрозуміти умови й можливість роботи з нами ми зможемо вже до кінця наступного тижня", – пояснює Пархоменко.