Нацбанк назвав ключові досягнення економіки.
Зменшення інфляції, ревальвація гривні й економічне зростання — такі основні досягнення економіки. Про це розповів директор департаменту монетарної політики та економічного аналізу Володимир Лепушинський.
"Ми досягли інфляційну ціль у 5%. На початку минулого року мало хто вірив, що це можливо. Національний банк довів, що може зробити інфляцію низькою і стабільною, що є важливим для стійкого економічного зростання. По-друге, це ревальвація гривні. Раніше не було прецеденту, коли гривня посилювалася упродовж тривалого часу, а зараз він є. Це дуже важливо для усвідомлення, що гривні можна довіряти. І третє – це зростання економіки. Попри критику жорсткої монетарної політики НБУ, економічне зростання за підсумками року буде вищим, ніж усі прогнозували на початку 2019 року. За оцінками НБУ, зростання реального ВВП буде близьким до 3,5%", – розповів Лепушинський.
У департаменті називають і інші чинники, які впливають на зростання економіки. Зокрема плаваючий обмінний курс. Продуктивність економіки, яку помітно по аграрному сектору.
"Щороку країна отримує рекордні врожаї, і це наслідок не погодних умов, а значних інвестицій, які дали змогу наздоганяти за показниками врожайності провідні країни світу. Другим важливим чинником ревальвації була недоінвестованість української економіки. Торік іноземні інвестори зацікавилися нашим ринком державних облігацій і це зумовило притік капіталу в країну", – пояснює Володимир Лепушинський.
Девальвація гривні була важливим чинником уповільнення інфляції, слід очікувати зменшення відсоткових ставок по кредитах. В міністерстві також сподіваються на зниження доларизації економіки і зростання довіри до гривні.
Є й ті, хто програв від ревальвації гривні. Але це є стимулом, щоб вони хеджували валютні ризики. Експортери мають можливість укладати з банками форвардні контракти й убезпечувати свої валютні надходження від можливої ревальвації в майбутньому.
"З точки зору державних фінансів ревальвація має і мінуси, і плюси. Дійсно, за тими податками, які йдуть з імпортних товарів, державний бюджет має менше надходжень. Водночас за міцнішої гривні уряд має змогу економити на обслуговуванні державного боргу, більша частина якого виражена в іноземній валюті. Крім цього, в довгостроковій перспективі Україна має шанс отримати кращі міжнародні рейтинги, бо інвестори зазвичай дивляться на боргове навантаження – співвідношення боргу до ВВП. І в нас це навантаження, яке досягало 90% ВВП 2015 року, зараз нижче за 50%", – каже директор.