Як нова "мінімалка" вплине на економіку

• Президент України Володимир Зеленський запропонував парламенту підняти мінімальну зарплату на 277 грн – до 5000 грн – вже з вересня.
  
  

  Ці зміни мають покращити якість життя населення та скерувати в держбюджет додаткові 541,3 млн грн за рахунок податків, йдеться у пояснювальній записці. Нардепи можуть позачергово зібратися для голосування з цього приводу вже наприкінці серпня.
  
  Експерти розповіли, до яких наслідків призведуть такі зміни. Зокрема, Дмитро Боярчук, виконавчий директор CASE Україна, економіст, зазначив, що він сприймає підвищення мінімальної зарплати як спосіб додаткового оподаткування бізнесу.
  
  “Якщо ми подивимося на попередні роки, тарифна сітка зарплат бюджетників не дуже рухалась. Тобто зарплати піднімали найнижчим категоріям, а спеціалісти вищої категорії, відповідно, не отримували жодного підвищення. Бюджетні видатки від цього не сильно збільшилися”, – розповів він.
  
  Економіст зазначив, що фактично це інструмент додаткового наповнення бюджету, Пенсійного фонду, нічого більше.
  
  “З приводу додаткових доходів – навряд чи ми можемо казати, що кількасот гривень сильно змінять майнову ситуацію людей. Але це, очевидно, додасть інфляційного тиску. Це виглядає особливо цікаво в контексті того, що економіка зараз в кризі – хоча не такій страшній, як очікувалося, – але все-таки в кризі. Я б сказав, що це такий інструмент підштовхування нас у певну фазу, коли пришвидшується інфляція”, – розповів він.
  
  Павло Кухта, директор з політичних питань Київської школи економіки, колишній виконуючий обов’язки міністра економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства заявив, що мінімалку можна підвищувати тими самими темпами, якими зростає середня заробітна платня. Але підвищення її такими швидкими темпами, значно вищими за темпи зростання середньої заробітної платні, призведе до підвищення податків для малого і середнього бізнесу (МСБ).
  
  “Чому? Ми розуміємо, що податкові виплати ФОПів прив’язані до мінімальної зарплати. А якщо говорити про найманих працівників, то багато з них якщо не ФОПами оформлені, то просто отримують зарплатню у конвертах. Це податкова мінімізація, але так чи інакше це означає, що є податкове навантаження на МСБ. А у нас зараз криза, яка через карантин в першу чергу вдарила саме по ньому”, – поділився думкою експерт.
  
  Він зазначив, що для Пенсійного фонду це позитивно, для державного бюджету негативно, але плюс у Пенсійному фонді перевищує видатки держбюджету.

  
  
  ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: