В Україні функціонує два типи прожиткового мінімуму

• В Україні існує два типи прожиткового мінімуму: законодавчо визначений та фактичний.
  
  

  Про це нагадали у Київській школі економіки під час онлайн-дискусії «Прожитковий мінімум в Україні: що з ним не так, і як це виправити».
  
  У чому різниця. Законодавчо визначений ПМ встановлюється законом про держбюджет, а фактичний щомісяця розраховується Міністерством соціальної політики на базі спостережень за динамікою рівня життя громадян.
  
  При цьому у 2020 та 2021 роках фактичний рівень ПМ, за даними КШЕ, майже вдвічі перевищує передбачений законом:
  
  фактичний ПМ у грудні 2020 — 4 116 грн (з урахуванням суми обов’язкових платежів — 5 113 грн) на місяць для однієї особи;
  законодавчий ПМ — 2 270 грн, тобто лише 55% від фактичного.
  Чому Кабмін не може підвищити ПМ до фактичного рівня? Функціонал ПМ не обмежується застосуванням лише соціального стандарту для рівня життя населення. Прожитковий мінімум — це показник, до якого прив’язаний розрахунок соціальних та інших виплат у бюджетному секторі. Загалом таких приблизно 150 виплат.
  
  Тому будь-яка зміна ПМ означає значне збільшення видатків бюджету. Уряд не може фінансово забезпечити прожитковий мінімум на його фактичному рівні, а тому хронічно занижує ПМ, визначений у Законі про держбюджет.
  
  А що із ПМ у міжнародній практиці? Якщо дохід домогосподарства менший за цей мінімум, воно має право на соціальну допомогу (США, Великобританія, Австралія, Словаччина, Польща, Угорщина). Більшість країн, досвід яких було проаналізовано, не мають законодавчо встановленого прожиткового мінімуму. Замість нього функцію забезпечення мінімально прийнятного рівня доходів громадян виконує мінімальна заробітна плата – вона має задовольняти мінімальні потреби людини та давати можливість підтримувати гідний рівень життя.
  
  Натомість у країнах Центрально-Східної Європи (Польща, Естонія, Словаччина) прожитковий мінімум існує, але не має такого функціоналу, як в Україні.

  
  
  ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: