Провідними секторами української економіки за виручкою у 2019 році стали оптова (30,5%) та роздрібна (8,1%) торгівля.
Про це йдеться в авторському дослідженні фінансового аналітика компанії YouControl Романа Корнилюка — «Американські гірки» української економіки або «Секторальні економічні тренди останнього десятиліття».
Чому саме ці галузі? Все через те, що структура їхньої виручки дублює доходи решти секторів реального сектору економіки: через перепродаж тих самих товарів, які уже враховані у виручці заводів і фабрик. Проте, торговельні підприємства — це важливий та платоспроможний сегмент клієнтської бази та контрагентів компаній з B2B бізнес-моделлю. І без них секторальна структура економіки України була б явно неповною.
Наступні щаблі серед секторів економіки України за виручкою займають:
електроенергетика (7,8%);
харчова промисловість (6,6%);
транспорт і логістика (5,6%);
сільське господарство (5,6%);
металургія (4,9%) тощо.
Така індустріально-аграрна структура економіки свідчить про низьку частку високотехнологічного виробництва і недостатність глибини переробки продукції для максимізації доданої вартості.
Експерти зазначають, що — агро та металургійний сегменти української економіки водночас є найбільшими генераторами експортних надходжень у країну. При цьому за останнє десятиліття металургія за внеском у загальні доходи спустилась з 3-го на 7-ме місце, а роль сільського господарства — навпаки зросла: з 12 на 6 місце. Обидва сектори виявились найбільш динамічними у плані змін і, можна сказати, «помінялись місцями».
Серед причин довгострокової стагнації металургії – поступова втрата конкурентоспроможності продукції та старих пострадянських ринків збуту, слабкі темпи оновлення засобів виробництва, вплив зниження світових цін на чорний метал у 2010−2016 роках.
Сільське господарство на підйомі через зростання світових цін на продукти харчування, великі капіталовкладення агрохолдингів у технологічне оновлення бізнес-процесів та агрономію, а також вищий рівень ринкової конкуренції.
ІT-сектор, попри певне зростання і вагомий реальний вплив на споживчий попит та приплив валюти з-за кордону, залишається майже непомітним для офіційної статистики та фіскальних органів влади. Його частка в офіційних доходах економіки країни складає всього 1,7% на початку 2020 р. (13-те місце). Наприкінці 2010 р. було 1,4%. Це пов’язано з поширеними у секторі схемами оптимізації оподаткування через ФОПів та реєстрацію в закордонних юрисдикціях.