Що потрібно знати про боргову розписку

• Питання щодо боргових розписок є досить поширеними. Адже кожен в своєму житті позичав гроші або брав у борг. Добре, якщо це мала сума, яку сусід просить позичити до зарплати. Але є такі ситуації, коли сума позики чимала, а сторони навіть не укладають письмовий договір, обмежуючись усною домовленістю.
  
  

  
  

  Як убезпечити себе від неповернення боргу або несвоєчасного повернення.
  
  Як пояснює Координаційний центр з надання правової допомоги, законодавством визначено, що договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
  
  Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
  
  Розписка – це документ, який підтверджує передачу й одержання грошей, матеріальних цінностей, документів тощо від установи чи приватної особи.
  
  Отож, перший етап, як в інтересах позикодавця так і позичальника – потрібно укладати договір позики тільки в письмовій формі та на підтвердження його укладання видавати розписку, написану позичальником.
  
  При написанні розписки варто виокремити основні реквізити, які обов’язково потрібно зазначати:
  
  дата та місце складання;
  прізвище, ім’я та по батькові позичальника, його паспортні дані та місце проживання (фактичного проживання), ID код;
  прізвище, ім’я та по батькові позикодавця, його місце проживання і паспортні дані;
  боргова сума (точна сума і валюта) (варто вказати як цифрами, так і прописом);
  конкретну дату, коли борг повинен бути повернутий;
  підписи сторін;
  прізвище, ім’я та по батькові свідків (щонайменше 2-х) їх паспортні дані та місце проживання (та фактичного проживання), підписи.
  Якщо за домовленістю між позикодавцем і позичальником суми коштів будуть встановлені відсотки за користування коштами, їх потрібно чітко конкретизувати. Наприклад 1% від загальної суми позики за кожний місяць прострочення, чи за кожний день прострочення і т. д.
  
  Якщо відсотки не встановлені, законодавством забезпечено обов’язковий розмір, на який позикодавець в будь-якому випадку має право на отримання від суми позики та штрафні санкції у разі невиконання зобов’язання.
  
  Важливо зазначити не лише про те, що позичальник взяв певну суму грошей, а й те, що він зобов’язується її повернути. Лише в цьому випадку буде вважатися наявне зобов’язання і підстава для позову.
  
  Якщо у договорі позики чи у розписці не визначена кінцева дата повернення грошових коштів, позичальник повинен повернути їх протягом 30 днів з моменту пред’явлення вимоги від позикодавця. В момент повернення позичальником грошових коштів, йому обов’язково потрібно забрати боргову розписку, яку він писав при отриманні грошових коштів.
  
  Чи потрібно нотаріально завіряти боргову розписку чи договір позики?
  
  Боргова розписка не відноситься до обов’язкових видів договорів, що підлягають нотаріальному посвідченню. Тобто, нотаріальне посвідчення угоди щодо розписки – справа суто добровільна.
  
  Нотаріально посвідчений договір позики має деяку перевагу у разі порушення боржником умов договору. Так, при порушенні боржником строків повернення, за нотаріально посвідченим договором позики, кредитор має право звернутися до нотаріуса за вчиненням виконавчого запису, який має силу виконавчого документа, який, у свою чергу, минаючи судову процедуру стягнення заборгованості за договором, може бути переданий безпосередньо державній виконавчій службі для примусового виконання.

  
  
  ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
  

  • Користь помело для організму
    
  • Що їсти на вечерю, якщо ви на правильному харчуванні
    
  • Шторм на Філліпінах забрав життя 6 людей
    
  • Над Швецією з'явилось унікальне сонячне гало
    
  • В Україну прийде рання, але холодна весна