Боротьба зі зміною клімату може спричинити знецінення низки активів, сукупна вартість яких складає трильйони доларів. Найбільше постраждає ринок нерухомості – його активи, за оцінками фахівців, знеціняться на 7,5 трлн доларів.
Оцінюючи домовленість близько 200 країн про скорочення використання викопного палива з метою боротьби зі зміною клімату, досягнуту на конференції ООН з клімату в Глазго, видання The Wall Street Journal (WSJ) зазначає: і самі кліматичні зміни, і боротьба з ними можуть спричинитись до серйозних фінансових ризиків.
Ризики поділяються на два типи:
збитки від природних катаклізмів — посухи, повені та ін;
витрати, пов’язані з энергопереходом.
Нині вже будь-який актив, чия відшкодована вартість від використання або продажу виявиться нижчою за балансову, претендує на списання. При цьому причина цього — зміна клімату або заходи щодо його стримування, — не важлива.
«Низка підприємств уже почали позбавлятися потенційно збиткових активів. А інші чекають чіткіших правил для обліку викидів вуглекислого газу», — зазначають аналітики.
Ще в 2019 році міжнародне агентство з відновлюваних джерел енергії (IRENA) оцінювало вартість «проблемних» активів по всьому світу мінімум у 11,8 трлн доларів. При цьому в розрахунок бралися і заходи щодо боротьби зі зміною клімату, які, за очікуваннями, будуть повноцінно розгорнуті до 2050 року.
За прогнозами аналітиків, найбільше постраждає сектор нерухомості. Очікується, що в ньому «проблемними» можуть стати активи на 7,5 трлн доларів.
Серед причин цього — екстремальні погодні явища. Вважається, що вони можуть завдати шкоди всім учасникам ринку:
власникам нерухомості;
страховикам;
кредиторам.
Енергетична промисловість втратить 3,3 трлн доларів. Це складає майже чверть загальної вартості «проблемних» активів.
При цьому в WSJ зазначають, що значна частина майбутніх збитків припаде на видобуток корисних копалин. Наприклад, для того, аби утримати глобальне потепління на рівні нижче 1,5°C, за недавніми дослідженнями, більше половини запасів викопного палива доведеться залишити в землі.
Під потужним ударом будуть і вугільні електростанції, які продовжують закриватися в багатьох розвинених країнах. За даними Управління енергетичної інформації, кількість вугільних електростанцій у США за десять років скоротилася майже вдвічі: з 580 у 2010 році до 284 у 2020-му.
Сукупне ж знецінення газових та вугільних активів вже до 2030 року може становити 68 млрд доларів. За розрахунками рейтингового агентства S&P Global, вони розподіляться порівну:
газових активів у зоні ризику виявиться на 34 млрд доларів;
вугільних — на тих же 34 млрд доларів.
Втім, наразі енергетичні компанії не поспішають звинувачувати у своїх проблемах кліматичні зміни. Так, торішнє списання активів на 150 млрд доларів лише небагато з них пояснили змінами клімату. Інші ж причиною цього назвали обвал цін в умовах пандемії COVID-19.