Першого ж дня війни, розв’язаної росією проти України, Національний банк ухвалив Постанову № 18, метою якої було взяти під жорсткий контроль ситуацію на валютному ринку країни. Для економії валютних ресурсів банків було заборонено продаж валюти населенню — як готівкової, так і безготівкової.
Будь-яке обмеження спочатку призводить до виникнення дефіциту, а потім — до пошуку шляхів обходу обмежень. На тлі відсутності продажу валюти в банках небанківські обмінні пункти різко підняли ціни на долари та євро: у перші дні війни долар продавали дорожче за 40 гривень, а євро доходив до 47-49 гривень. Тобто різниця між офіційним і реальним («комерційним») курсом долара на початку війни сягала 30-40%.
Основний попит на валюту у ці дні формували біженці. Поступово, у міру того, як все більше українців залишило країну, рятуючись від війни, потік біженців став слабшати, а водночас став слабшати й попит на іноземну валюту.
Утім, на цей момент українці чітко зрозуміли, що про колишню стабільність гривні можна забути. Депозити в національній валюті, що закінчилися, і кошти на карткових і поточних рахунках почали переводити в долари та євро: спочатку не так активно, але потім, коли стало очевидно, що війна триватиме не один місяць, — усе більше й більше.
Ще одним фактором зростання попиту на готівкову валюту став бізнес. Як і в буремні 90-ті роки, всі розрахунки за товар відразу перейшли в «тверду» валюту.
Крім того, тепер весь імпорт, який ввозиться в Україну та не ввійшов до списку «критичного», доводилося оплачувати готівкою і євро.
Друге дихання набула контрабанда та постачання «сірої» техніки. За все це доводилося платити готівкою.
Водночас обсяги готівки, що обертається на тіньовому валютному ринку, стали меншими з цілком зрозумілих причин: приплив валюти від «заробітчан» впав до самих мінімумів. Тепер уже ніхто не міг приїхати на Великдень із заробленими в Європі євро чи злотими, та й з автобусами, як раніше, майже не передавали.
Навпаки, ті, хто працював у сусідніх країнах, постаралися максимально забрати до себе дружин і дітей. Та й банки припинили завозити готівкову валюту літаками, як вони це робили у мирний час.
У прагненні хоч якось зберегти заощадження, що стрімко знецінюються, українці виявили незвичайну винахідливість, скориставшись можливостями, що недавно відкрилися.
Одні почали активно скуповувати криптовалюти й акції іноземних компаній, інші — вивчати можливості використання зарубіжних необанків (найпопулярнішим став англійський Revolut), треті — штурмувати міжнародну систему платежів та переказів PayPal, яка нарешті прийшла в Україну.