В Україні відсьогодні, 10 серпня, набирає чинності закон № 2421-IX про врегулювання трудових відносин з нефіксованим робочим часом.
Документ було підписано президентом 5 серпня та опубліковано у газеті «Голос України» 9 серпня.
Закон передбачає запровадження нової форми трудового договору з нефіксованим робочим часом, який дозволить залучати до роботи співробітників на нерегулярній основі для виконання тих чи інших робіт, які мають непостійний, але повторювальний характер. Це створює механізм легалізації роботи фрилансерів.
«Відповідно до умов такого договору обов’язок працівника виконувати роботу виникає виключно при наданні власником або уповноваженим ним органом доступної роботи, без гарантій того, що така робота надаватиметься постійно», — йдеться у пояснювальній записці до проекту закону (№ 5161).
Зокрема роботодавець самостійно визначає необхідність та час залучення працівника до роботи, обсяг роботи, та погоджує зі співробітником режим роботи та тривалість робочого часу. Водночас законом обмежується кількість трудових договорів з нефіксованим робочим часом — на одного роботодавця не більше 10% від загальної кількості трудових договорів.
Документ має містити таку інформацію:
спосіб та строк повідомлення працівника про початок виконання роботи;
спосіб та термін для відмови співробітника від виконання роботи;
інтервали часу, коли від працівника можуть вимагати виконувати роботу (базові години та дні).
При цьому кількість базових годин не може перевищувати 40 годин на тиждень, а кількість базових днів — 6 днів на тиждень.
Автори закону зазначають, що трудові договори з нефіксованим робочим часом запроваджуються як альтернатива договорам цивільно-правового характеру. Працівник зможе поєднувати легальну роботу у кількох роботодавців та матиме базові соціальні гарантії.