Експерти дали поради перед інвестиціями

• В середньому навіть доволі диверсифіковані інвестори заробляють на 2-10% нижче за ринок у рік, а у 2021-му це було 18.39% vs. 28.71% для S&P500.
  
  

  Про це розповів під час конференції «Жити на відсотки» Роман Кошовський, бізнес-аналітик, автор ютуб-проєкту «Запали цілі», співзасновник руху FIRE в Україні.
  За його словами багато хто обирає активні стратегії або мікс пасивної та активної, але в погоні за вищою дохідністю упускає можливі ризики та нюанси.
  Також люди часто беруть до уваги системний ризик («ринковий») та несистемний («бізнес-ризик»), однак забувають про ризики поведінкові.
  На що потрібно зважати для якісного інвестування? Роман виділяє 5 основних груп для нашого аналізування.
  Его-ризики:
  • Надмірна самовпевненість: відчуття компетентності або знань, які перевищують реальні наявні компетенції/знання.
  • Підтверджувальне упередження: схильність шукати інформацію, що підтверджує інвестиційну ідею та ігнорує протилежні тези.
  • Ефект володіння: тенденція сприймати акції/актив як значно цінніші просто тому, що ми ним володіємо.
  • Рефлекс Земмельвейса: рефлексивне відкидання інформації, яка не погоджується з прихильною ідеєю чи думкою.
  • Ефект хибного консенсусу: переоцінка ступеня згоди інших інвесторів із нашими інвестиційними ідеями.
  • Ілюзія контролю: схильність вірити, що ми маємо більший вплив на результати ринку, ніж це є насправді.
  Емоційні ризики:
  • Евристика афекту: тенденція поточного емоційного стану впливати на власне сприйняття ризику.
  • Розрив емпатії: недооцінка нашої залежності від емоцій та переоцінка використання логіки під час прийняття рішень.
  • Ефект негативності: упередження щодо негативних подій і думок впливають на наше сприйняття ризику набагато сильніше, ніж позитивні події.
  • Упередженість оптимізму: помилкова віра в те, що ми з меншою ймовірністю зазнаємо негативну подію, у порівнянні з іншими.
  • Ефект страуса: намагання уникнути ризику, удаючи, що його не існує.
  • Компенсація ризику: схильність коригувати ризиковану поведінку відносно суб’єктивного сприйняття ризику (водії збільшують швидкість, коли вони пристебнуті ременем безпеки).
  Ризики уваги:
  • Прив’язка/Якорування: схильність надто сильно покладатися на першу отриману інформацію (наприклад, ціну, сплачену за акції) під час прийняття інвестиційних рішень.
  • Упередження доступності: схильність плутати легкість згадки про певну інформацію з її впливом або ймовірністю.
  • Упередження уваги: схильність плутати наше власне зациклення на певній темі із її справжньою важливістю.
  • Фіксація на рідній країні: упередження щодо розгляду вітчизняних ЦП як більш безпечних і зрозумілих, аніж їхні міжнародні аналоги.
  • Ефект фреймінгу: наше сприйняття ризику змінюється залежно від того, чи він розглядається як втрата, чи прибуток.
  • Ефект простої експозиції: явище, через яке ми вважаємо акції менш ризикованими, якщо ми знайомі з компанією.
  Ризики консерватизму:
  • Неприйняття втрат: асиметричний зв’язок між прибутком і втратою, за якого біль від втрати є набагато більшим, ніж радість від прибутку.
  • Упередження статус-кво: люди бажають, щоб речі залишалися такими, як вони є.
  • Помилка незворотних витрат: міркування про те, що необхідно йти на подальший ризик, намагаючись відшкодувати минулі ("потонулі"/sunk) втрати.
  • Упередження нормальності: віра в те, що все, що було, те й буде і надалі.
  • Упередження нульового ризику: прагнення до повного усунення певних ризиків, навіть якщо альтернативні варіанти пропонують краще зниження ризику в загальному по портфелю.
  • Гіперболічне дисконтування: схильність різко занижувати винагороди, які виникнуть у майбутньому, порівняно з тими, що спостерігаються сьогодні.
  Інформаційні ризики:
  • Омана базової ймовірності: схильність ігнорувати значущу ймовірність на користь часткової інформації, яка може бути «більш кричущою».
  • Упередження сліпої зони: здатність розпізнавати хибне мислення в інших, але не в собі.
  • Інформаційне упередження: помилкове переконання, що більше інформації, якою б тривіальною вона не була, завжди краще для прийняття інвестиційного рішення.
  • Неприйняття двозначності: надання переваги відомому ризику над невідомим.
  • Тривіальність: схильність надавати значну вагу незначній інформації.
  Кошовський радить в кожному випадку:
  1). Якщо «свербить» прийняти рішення чи відхилитися від стратегії? — звірятися з 5-тьма групами цих упереджень.
  2). Орієнтуватися на правила й жовті/червоні лінії, які виділили для себе «на березі до плавання».
  3). Зберігати допитливість, але тестувати гіпотези зважено на певну частку капіталу.
  4). Навчатися постійно, бо всі маємо своїх «чортиків» на плечах.

  
  
  ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
  

  • Чи можна змішувати грудне молоко і суміш в одній пляшечці?
    
  • З якого віку можна давати дитині солені огірки і помідори?