Як заявив заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук, з одного боку, те, що дуже багато наших людей залишаються за кордоном, працюють там та навчаються, звикають до європейських умов життя, створює ризики, що вони з часом не повернуться в Україну.
З іншого боку, це створює для нас позитивні ефекти. Маючи такі тісні зв’язки з Європою (з ЄС — ред.), хтось з них повернеться з цими зв’язками, хтось зможе налагодити зв’язки з українськими друзями і компаніями. Це сприятиме тому, що українська економіка ще активніше інтегруватиметься з європейською.
Важко сказати, яким буде ринок праці після війни. Думаю ми матимемо ситуацію, схожу на ту, яку мали після отримання «безвізу», коли дуже багато людей отримали можливість працевлаштовуватися в сусідніх країнах. Тому, думаю, ми побачимо досить активну конкуренцію за українських працівників.
Як це впливатиме на зарплати
«З одного боку, це даватиме українським компаніям менше переваг в контексті доступу до дешевої робочої сили, а з іншого — стимулюватиме внутрішній попит і зростання продуктивності українських компаній. Як наслідок, вони будуть змушені платити працівникам більше», — відповів він.
"Ми не робили таких оцінок, але за кордон виїхали близько 20% населення. Здебільшого — жінки з дітьми. Важко оцінити, якою була їхня частка в сукупному споживанні до війни, але 20% населення — це досить високий рівень.
Однак коли ми говоримо про приватне споживання українців за кордоном, то воно включає й продукцію, виготовлену в Україні. Також треба враховувати і те, що багато з тих, хто виїхав, дистанційно працює в Україні і створює ВВП, який обліковується в статистиці України. Тому це питання набагато складніше", — резюмував заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук.