Рекордне падіння економіки за всю історію незалежності

Фінанси. Гроші. Валюта — 3 Бер 2023 - 09:05 — RomanK Переглядів: 7443

Поділитись:

За підсумками минулого року, скорочення ВВП становитиме 30-32%. Це рекордне падіння у межах одного року за всю історію незалежності.

3658_1463683733_1072.jpg (65.68 Kb)

За підсумками 2014-2015 рр. ми мали сумарні втрати у ВВП на рівні 16%, вдвічі менші, але територія гарячої фази війни була обмежена 2-ма регіонами, які тоді забезпечували 15% ВВП (18% разом з АРК). Тоді як минулого року активні бойові дії велись у половині регіонів, в яких створювалось більше половини ВВП (60% разом із Києвом), а руйнувань та обстрілів зазнали всі області країни.

Найбільше падіння ми мали у 2-му кварталі, потім по мірі адаптації бізнесу до війни та де окупації Київщини, Чернігівщини, Сумщини, а згодом і більшої частини Харківщини, Херсонщини, економіка почала потроху відновлюватись, збільшувалось завантаження виробничих потужностей, небагато, але почали повертатись наші громадяни, що виїхали закордон у перші місяці війни, покращувались очікування. Цей процес дещо призупинився в останньому кварталі минулого року через терористичні обстріли росією енергетичної інфраструктури.

За оцінками НБУ приблизно половина з падіння економіки минулого року прийшлась на зменшення споживчого попиту, але падіння зачепило усі агреговані складові ВВП за кінцевим використанням (інвестиції, зміну, запасів, чистий експорт).

У секторальному розрізі, найбільші втрати слід очікувати у ГМК (видобуванні ЖРС та металургії), хімічній промисловості, виробництві коксу та нафтопродуктів, будівництві і галузі будівельних матеріалів, де падіння перевищить 50%. Складною залишається ситуація на транспорті через переважно заблоковану морську логістику, (окрім зернового коридору) і с/г (врожай зернових скоротився майже на 40%).

Кращою є ситуація у видобуванні вугілля, вуглеводнів, харчовій промисловості, роздрібній торгівлі (особливо он-лайн торгівлі, яка зросла у порівнянні з довоєнними показниками). Із провідних галузей, які показали зростання навіть під час, це насамперед сектор IT – послуг: експорт +6% (+0,4 млрд дол.), галузь вийшла на 2-е місце після АПК за обсягами експорту (7,34 млрд дол.)

Державний бюджет і зовнішня допомога

Війна призвела до суттєвого недоотримання доходів бюджету, необхідності на порядок збільшення видатків на оборону, і як наслідок рекордного розширення дефіциту державного бюджету.

Проти 2021 року доходи державного бюджету зросли майже на 0,5 трлн. грн. або на 38% (до майже 1,8 трлн грн), але якщо рахувати у співставних показниках (без грантів) то вони майже не змінились (збільшились на 0,8%), в том числі зменшились по податках і зросли по неподатковим надходженням (насамперед, за рахунок збільшення власних доходів бюджетних установ і відрахувань частини прибутку, дивідендів від держпідприємств).

По податках надходження скоротились на 14% (мінус 158 млрд грн), річний план не виконано на 21%. У розрізі ДПС і ДМС – ситуація була діаметрально різною. По загальному фонду, ДПС (+80 млрд грн проти 2021 року і майже виконаний план на рік), ДМС ("мінус" 108 млрд грн і невиконаний на 43% річний план).

Видатки зросли більш ніж на 80% до 2,7 трлн. грн. Прямі видатки на оборону зросли у 9 разів, видатки на безпеку, оборону, правопорядок зросли у більш ніж 5 разів, сягнувши майже 1,6 трлн грн. Видатки на соціальний захист (пенсії, соціальні виплати, субсидії) зросли на чверть аби покрити більшу частину інфляційних втрат найбільш незахищених верств населення.

Видатки були профінансовані за рахунок наступних джерел: податки – 35%, неподаткові надходження – 13%, внутрішнє фінансування (в основному емісія НБУ) – 13%, гранти – 18%, зовнішні позики – 21% Отже, зовнішні гранти і позики (різниця між їх залученням і погашенням) минулого року забезпечили фінансування ≈ 40% видатків державного бюджету, в т.ч. ≈90% - всіх Невійськових видатків

Дефіцит державного бюджету (з врахуванням кредитування) склав 911 млрд грн (за попередніми оцінками – 18,9% ВВП, по зведеному бюджету – 17,5% ВВП). Це рекордний показник дефіциту зведеного бюджету за увесь час незалежності України.

Чи створює такий дефіцит ризики для макроекономічної стабільності? Так, звісно створює. Але завдяки підтримці партнерів, які надали минулого року більше 31 млрд дол на фінансування бюджету у вигляді винятково пільгових кредитів і безповоротних грантів, обмеженій бюджетній емісії з боку НБУ, яка стерилізувалась через продаж валюти на міжбанку, вчасній і безапеляційно підтриманій кредиторами реструктуризації більшої частини зовнішнього боргу, такі ризики залишались контрольованими.

Макрофінансова стійкість

Курс. За офіційним курсом гривня девальвувала проти долара на 25% на кінець року, на 16% – у середньому за рік. Темпи девальвації на готівковому ринку є трохи більшими (-32%). Як для війни це дуже помірні темпи девальвації. Нагадаю у 2014 гривня девальвувала на 50%, у 2015 – на 34%.
ЗВР за підсумками минулого року скоротились 8% до 28,5 млрд дол., але залишились більшими ніж на момент початку війни і адекватними з точки зору фінансування майбутнього імпорту (3,4 місяці при рекомендованому мінімумі – 3 місяці). Стан ЗВР і платіжного балансу загалом свідчать про помірний відтік валюти як для війни. Попри військові загрози, що призвели до рекордного дефіциту зовнішньої торгівлі), стан платіжного балансу був контрольованим (за підсумками року дефіцит 2,9 млрд дол., у 3 і 4 кварталі сальдо було позитивним).
Інфляція. Споживчі ціни виросли на 26,6% (до грудня 2021 року), на 20,2% – у середньому за рік. Річний рівень інфляції виявився нижчим за очікування і прогнози (прогноз НБУ/МВФ – 30%). Цьому сприяли відносно жорстка монетарна політика НБУ, стабілізація валютних очікувань, втримання зафіксованих базових ЖК-тарифів. Вдався у знаки також слабкий споживчий попит, який сповільнював зростання цін попри збільшення інфляції виробничих витрат, обумовлених обстрілами енергетичної інфраструктури, розривом ланцюгів поставок і логістики.
У цей блок слід також віднести збереження стійкості банківської системи, яка залишилась прибутковою, ліквідною, належно капіталізованою і головне зберегла довіру вкладників, що видно по зростанню депозитів у гривні на 1/5 або на 0,2 трлн грн.

disclaimer_icon
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

економіка України

Рекордне падіння економіки за всю історію незалежності

Яку країну визнали найкращою для життя на пенсії

Вуличне освітлення на Вінниччині переросло у корупцію

Китайський ринок почав обвалюватись

Латвія запроваджує зміни для українських біженців

Останні новини

Вибір редактора

Гловна мета російських ударів по енергетиці України