В Україні планують послабити валютні обмеження для експортерів. Міністерство економіки розробить нові критерії відповідності, які запрацюють після погодження з Національний банком України.
Про такі плани розповіла очільниця Мінекономіки Юлія Свириденко під час зустрічі з членами Федерації роботодавців України.
Під час робочої наради учасники обговорили питання дерегуляції, грантового фінансування, кредитування підприємств, відшкодування ПДВ, завищення митної вартості товарів, обмежень щодо переміщення валюти за кордон та інші проблеми бізнесу.
Зростання економіки вже в цьому році
«Ми очікуємо, що вже цього року Україна зможе перейти до тренду зростання економіки. Зараз ми маємо вікно можливостей для розробки стратегій відбудови країни в післявоєнний період. Тому саме зараз ми працюємо над розширенням програм підтримки бізнесу. Дерегуляція, яку ми започаткували, має стати імпульсом для розвитку бізнесу. Ми хочемо вислухати підприємців, щоб почути, які регуляторні бар’єри мають бути зняті найближчим часом та які інші питання має вирішити уряд, щоб бізнес міг відновлюватись, розвиватись і створювати нові робочі місця», — наголосила Юлія Свириденко.
Які питання найбільше хвилюють підприємців
Виявилось, що більш за все підприємців хвилюють проблеми кредитування. Адже за існуючими правилами є багато умов для отримання пільгових кредитів, які підприємці не можуть виконати по об’єктивним причинам через війну.
Бізнесмени скаржаться, що часто банкам простіше купити депозитні сертифікати НБУ, ніж кредитувати український бізнес, враховуючи військові ризики.
Також з боку бізнесу піднімалися питання зміни валютного регулювання. Адже для деяких проєктів з довгим технологічним циклом терміни повернення валютної виручки за 180 днів є замалими.
«Ми ще раз спробуємо розробити критерії відповідності, які б надавали бізнесу можливість направляти частину валютної виручки на власні потреби, і погодити їх з НБУ», — запевнила Юлія Свириденко.
В свою чергу бізнесмени підняли питання розширення фінансування грантових програм для переробки. Адже саме за рахунок них можна було б виробляти товари з більшою часткою доданої вартості на території України, що в свою чергу створить нові робочі місця і буде стимулювати українців повертатись додому.
«Зараз ми ведемо переговори зі Світовим Банком, щоб залучити їхнє фінансування для грантів українських переробних підприємств і розширити їхні ресурси. Також можливо нам вдасться розробити разом з Європейським інвестиційним банком інструменти пільгового кредитування переробної галузі. Будемо проводити перемовини і з іншими фінансовими донорами щодо їхнього залучення до таких програм», — заявила Свириденко.
Як держава може надати бізнесу найбільшу підтримку
За її словами, найбільшу підтримку бізнесу держава може надати через державні закупівлі для пріоритетних проєктів відбудови. Наприклад, найближчим часом будуть потрібні машини для розмінування, тому виробникам вже треба починати розробляти відповідні моделі.
На деокупованих територіях, зокрема на Херсонщині, зараз проходить розмінування територій і агрокомпанії найближчим часом зможуть розпочати посівну. Але у багатьох підприємств російськими військами було знищене обладнання та розкрадені склади з готовою продукцією. Для них важливим є отримання банківських кредитів для відновлення виробництва. Зараз Міністерство економіки України напрацьовує механізми пільгового кредитування таких підприємств.
«На сьогодні половину державних видатків перекривають міжнародні донори. Але ми розуміємо, що без грошей українського бізнесу в нас не було б армії, адже гроші від допомоги не можна витрачати на військові потреби», — резюмувала Свириденко.