Державний борг України вже перевищив сотню мільярдів доларів, а до кінця цього року може впритул наблизитися до 100 відсотків до ВВП. Наскільки це загрозливо для національної економіки та хто, зрештою, заплатить по рахунках?
Уявіть, що кожен українець відчуває на плечах невидиме навантаження. Воно тяжіє і постійно нагадує про відповідальність перед майбутнім. Це навантаження називається державний борг. Його вага цього року може наблизитися до критичної точки – 100 відсотків від річного валового внутрішнього продукту України. Безумовно, це вимушена ситуація, якої би не було без вторгнення кривавих російських агресорів на нашу землю.
Але попри це владі вже зараз треба ставити самій собі незручні питання: що робити з боргами та як зробити так, щоб вони не сповільнили нашу майбутню відбудову після Перемоги. Адже замість того, щоб відновлювати економіку, змушені будемо виплачувати ще десятки років величезні борги.
Державний борг до ВВП - це ключовий макроекономічний показник, який допомагає оцінити, наскільки великий борг має країна проти своєї економіки. Цей показник дозволяє порівняти рівень боргового навантаження різних країн світу. Це також гроші, які країна боргує серед громадян, компаній, інших країнам та міжнародних організацій. Цей показник можна розрахувати як у національній валюті, так і у валюті інших країн, зазвичай в доларах США або євро.
Згідно з дослідженням Всесвітнього банку, коли державний борг складає понад 77 відсотків до ВВП, економіка країни вважається проблемною. У нашій державі, яка скоро 14 місяць знаходиться в стані жорстокої війни, яку веде проти нас Росія, можлива ситуація, коли цей показник наблизиться до ста відсотків. Виникає запитання: як це вплине на економіку та через неї на життя кожного українця? І що треба зробити, щоб стягнути з російських агресорів ту шкоду, яку вони нам вже завдали і продовжують щодня завдавати?
Борг кожного громадянина
Станом на початок березня 2023 року, державний і гарантований державою борг України становив вже 4 трлн 242 млрд гривень (116 млрд доларів США). Тобто, якщо розділити цей борг на всіх громадян (якщо вважати, що в Україні зареєстровано 37,5 млн громадян), то кожен українець винен 113 тисяч гривень (3 тисячі доларів), а на кінець цього року за умови отримання всіх обіцяних кредитних коштів від партнерів цей показник може зрости до 173 тисячі гривень (4,5 тисячі доларів). Не хочеться навіть рахувати, скільки припадає на кожного фактичного проживаючого на території нашої держави, враховуючи те, що лише офіційно у європейських країнах проживає близько 8 млн українців, які виїхали з початку повномасштабного вторгнення закордон.
Експерти підкреслюють, що такий стрімкий ріст боргу до ВВП, пов’язаний не лише з тим, що наша країна збільшила обсяг запозичень, а й причина у тому, що у нас за результатами минулого року економіка впала на 29 відсотків, а цього року зростання навіть за найбільш оптимістичними пронозами, скоріше за все, не перевищить 1-2 відсотки.
"Нам ще треба близько 4-5 років за оптимістичними прогнозами, щоб досягти рівня ВВП кінця 2021 року, який тоді досягнув майже 200 млрд доларів. На жаль, через напад агресора ми змушені позичати значні кошти, а при цьому ми маємо значне падіння економіки та доходів громадян", - розповів економічний експерт Сергій Костянтинов.
Чи справді все під контролем
Представники влади при цьому говорять, що все під контролем і немає за що хвилюватися, бо кошти нам дають або безкоштовно, або під дуже невеликий відсоток на великі терміни. Проте після нашої перемоги у війні, коли партнери рано, чи пізно перестануть підтримувати на пряму український державний бюджет, можуть початися складнощі з обслуговуванням боргів.
"Звичайно, проблема боргового навісу і можливості обслуговувати та погашати боргові зобов’язання після війни може виникнути. І треба буде думати, як їх перекредитувати. Хоча якщо в нас буде можливість повернутися на ринок капіталу, зовнішніх запозичень, це взагалі не проблема", - зазначив міністр фінансів Сергій Марченко.
"Фокус та увага до України всього світу, післявоєнні можливості та перспективи дають нам певну надію, що ми зможемо, скажімо так, більш ефективно з цим розібратися. Можливості для обслуговування внутрішнього боргу в України є", - додав міністр.
Але тут виникає питання: чи будуть у нас підстави у майбутньому просити про реструктуризацію та списання державних боргів? Співзасновник та директор економічних програм Ukrainian Institute for the Future Анатолій Амелін говорить, що багато країн свого часу скористалися опцією списання боргів і нічого страшного після цього не сталося.
"Україна має унікальну ситуацію. До вторгнення у нас був один із найнижчих рівнів держборгу в Європі... Вторгнення призвело до руйнування української економіки, зростання оборонних витрат та падіння податків… Без реструктуризації, як наслідок, на нас чекають серйозні економічні та соціальні потрясіння. Кредитори взагалі нічого не отримають. В принципі, як і всі ми...", - підкреслив Амелін.
Експерт пропонує розглянути можливість списання хоча б 50 відсотків державного боргу та реструктуризації залишкової частини на п’ять-десять років.
Як світ списує борги
Насправді протягом останніх років багато країн скористалися можливістю списати частину своїх державних боргів, посилаючись на об’єктивні обставини, які в кожної держави були свої. І до якогось економічного колапсу це не призвело.
Греція у 2012 році опинилася в епіцентрі значної економічної кризи, яка призвела до величезного збільшення державного боргу. Ця криза викликала необхідність реструктуризації боргу та проведення ряду суворих економічних реформ. У результаті напружених переговорів з клубом кредиторів, країна домоглася списання свого боргу у розмірі 107 млрд євро, що становило 50 відсотків від ВВП. Цей крок дозволив Греції стабілізувати економіку та досить швидко повернутися на шлях зростання.
Аргентина стала іншим прикладом країни, яка зазнала від реструктуризації державного боргу. У період з 2005 до 2010 року, після відмови від виплати частини свого боргу та проведення жорстких економічних реформ, країна змогла списати більше 65 млрд доларів боргу, що склало 75 відсотків від її ВВП. Основним кредитором у цьому випадку був Міжнародний валютний фонд.
Польща, після падіння комуністичного режиму та зміни політичного курсу в 1991 році, досягла успішної реструктуризації свого державного боргу. Західні кредитори списали польському уряду 25 млрд євро державного боргу, що становило 75 відсотків від ВВП країни. Цей крок допоміг Польщі стабілізувати економіку та прискорити процеси реформування та модернізації.
Тут варто згадати, що у нас і самих був досвід реструктуризації боргу у 2015 році. По-різному можна оцінювати результати від того списання, але з впевненістю можна сказати, що той досвід краще не повторювати, адже тоді Україні не списали 3 млрд доларів, а конвертували їх у цінні папери, виплати по яких прив’язали до росту нашої економіки.
"Не можна повторювати український досвід 2015 року, адже після перемоги наша економіка почне зростати після значного падіння у 2022 році та прогнозованого спаду у 2023 році. Тому треба шукати більш вигідні для нас формули реструктуризації без жодних підводних каменів", - розповів економічний експерт Костянтинов.
Агресор повинен заплатити
Україна, зіткнувшись з руйнівною війною, повинна беззаперечно приділити особливу увагу стабілізації економіки та фінансового сектору. У цьому важливому завданні наші іноземні союзники відіграють велику роль, активно надаючи допомогу та підтримку.
Проте після Перемоги важливо розпочати чесний та відвертий діалог про можливість списання частини державного боргу, що допоможе зменшити боргове навантаження на країну. Це стане кроком до економічного стабільності та спадкоємства. Окрім того, необхідно активно простувати тему отримання компенсації від держави терориста Росії у вигляді конфіскованих активів. Це важливий аспект, який допоможе відшкодувати частину збитків, спричинених війною. На сьогодні цей процес почав рухатися, однак попереду ще багато дипломатичної роботи та необхідності здолання бюрократичних перепон на шляху до його успішної реалізації.
"Це складний і тривалий процес. Але він просувається. Є відповідні рішення ООН та багатьох країн. І ці гроші — приблизно 100 млрд доларів — ми сподіваємося повернути за 5-7 років, хоча в деяких випадках може йтися і про десять років", - розповів головний консультант відділу організаційної роботи кабінету керівника Офісу президента Олег Гавриш.
Паралельно, за його словами, розробляються механізми, які дозволять вилучити інші російські активи. Ідеться про нерухомість промислових об'єктів, бізнес і так далі.
"Але ми розуміємо, що навіть якщо вдасться заарештувати всі активи Росії у світі, повністю залучити на повоєнне відновлення ці кошти, можливо, не вдасться. Тоді ми підемо до судів і переслідуватимемо Росію стільки, скільки потрібно, щоб забрати все те, що вона винна Україні", - додав Гавриш.
Отже, українська влада з урахуванням світового досвіду має активно працювати над розробкою дорожньої карти, яка міститиме чіткі та послідовні кроки щодо управління державним боргом після Перемоги. Створення такої стратегії дозволить Україні уникнути складних обставин, пов'язаних з борговим навантаженням та забезпечити стабільність та благополуччя нашої держави та наших громадян в майбутньому без жодних повітряних чи економічних тривог.