Політики знайшли новий спосіб фінансування ЗСУ

Фінанси. Гроші. Валюта — 20 Черв 2024 - 12:34 — RomanK Переглядів: 1517

Поділитись:

Парламент проголосував в цілому законопроєкт щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування.

1894_1556035560_atoo.jpg (27.29 Kb)

Верховна Рада дозволила місцевим радам фінансувати підрозділи Сил оборони України. Про це повідомив у Telegram народний депутат Ярослав Железняк.

"Нарешті прийнято законопроєкт №9559д, який дозволяє місцевим радам фінансувати підрозділи сил оборони, також повертає можливість проведення дистанційних засідань колегіальних органів місцевого самоврядування та врегульовує окремі кадрові питання на період воєнного стану", – написав він.

Железняк зазначив, за законопроєкт в цілому проголосували 303 депутати.

Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування з підтримки сектору безпеки і оборони України (№9559д) був зареєстрвоаний 30 серпня 2023 р. Документ був підтриманий в першому читанні 11 квітня.

Як відомо, по містах України час від часу проходять акції протесту "Гроші на ЗСУ" з вимогою виділяти більше коштів із міського бюджету на потреби армії.

У 2024 році з місцевих бюджетів вилучили "військовий" ПДФО та перерозподілили міжбюджетні трансферти. Незважаючи на зменшення фінансової спроможності, громади продовжують допомагати фронту, іноді порушуючи норми бюджетного законодавства. У зв’язку з цим почастішали випадки звинувачень мерів міст у нецільовому використанні коштів.

За інформацією Руху "Чесно", до цього часу існувало три законодавчо затверджені способи надання допомоги військовим підрозділам. Перший – забезпечення добровольчих формувань територіальних громад (ДФТГ) харчуванням, медикаментами, обмундируванням, але не технікою і не зброєю. Другий – перерахунок коштів до держбюджету або ж конкретній військовій частині у вигляді субвенції (загалом у 2023 році місцеві громади добровільно перерахували на потреби ЗСУ понад 16 млрд гривень). І третій – купівля військових облігацій.

Оновлено о 17:07

Водночас Роман Лозинський, перший заступник голови Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування у коментарі журналістам, коментуючи ухвалений законопроект, який дозволяє місцевій владі спрямовувати кошти на Збройні сили України, зазначив, що йдеться про "десятки мільярдів гривень".

"Десятки мільярдів коштів, які органи місцевого самоврядування готові відправляти на військові частини, на підрозділи. Для того, щоб закривати на фронті найбільш дефіцитні потреби. Це про FPV-дрони, це про пікапи, це про нічну тепловізійну оптику, техніку. Це про можливість зараз дуже швидко приймати рішення для того, щоб на фронті наші відчули цю підтримку, відчули це забезпечення", – сказав він.

За словами депутата, ці дрони та пікапи можуть з’явитися на фронті вже за декілька тижнів після виділення коштів. "Саме громади вирішують, в яких сумах і коли саме перераховувати кошти", – додав Лозинський.

Він також зауважив, що в законопроекті "є запобіжники: не можна закуповувати зброю, боєприпаси, створення приватних армій… виключено". "Йдеться виключно про нелетальні форми і те, що найбільш дефіцитне на фронті сьогодні: FPV-дрони, пікапи, оптика", – зауважив депутат.

Війна – останні новини
Триває повномасштабна війна в Україні, і зараз невідоме точне число росіян, які потрапили в оточення у місті Вовчанськ (Харківська область) на території агрегатного заводу.

Російський наступ на Сумщину зірвався через те, що ворогу довелося кидати свої сили додатково на Харківський напрямок, де в них все пішло не за планом. На Харківському напрямку Сили оборони "уже в наступі".

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

політика

Політики знайшли новий спосіб фінансування ЗСУ

Яку країну визнали найкращою для життя на пенсії

Вуличне освітлення на Вінниччині переросло у корупцію

Китайський ринок почав обвалюватись

Рейтинг найбагатших людей світу 2025

Останні новини

Вибір редактора

Країни ЄС продовжили поетапне зростання соцстандартів