Настав час нового курсу долара

• Після різкого падіння курсу гривні на міжбанківському валютному ринку у вівторок, у середу, 5 вересня, ситуація дещо стабілізувалася, проте продавцем валюти виступив лише державний Ощадбанк. НБУ, як і напередодні, утримався від інтервенцій і зберіг офіційний курс на рівні 7,99 гривень за долар.

  Тоді як на міжбанківському ринку гривня торгувалася на рівні 8,13-8,16 гривень за долар, у обмінниках середній курс становив 8,17 гривень за долар, подекуди доходячи до 8,3. Деякі учасники ринку також припускають, що Ощадбанк виходить на валютний ринок із інтервенціями "від імені" Національного банку.
  
  Водночас, як запевнили в Нацбанку, там тримають ситуацію на контролі, і готові втрутитися у будь-який момент.
  
  Події вівторка, 4 вересня, коли через надмірний попит на долари курс української валюти знизився до 8,18 гривень за долар, у Нацбанку пояснили тим, що напередодні комерційні банки отримали від НБУ додаткові вільні кошти на суму у 3,8 мільярдів гривень, але замість того, щоб спрямувати їх в економіку у вигляді кредитів, вирішили витратити ці гроші на покупку валюти.
  
  "В рамках узгодженої політики з МВФ ми провели цей тендер (на отримання рефінансування від НБУ), а учора була здійснена видача коштів. У зв’язку з цим спостерігається збільшення залишків вільної ліквідності на кореспондентських рахунках банків. Наведене сприяє активізації їх діяльності, розширюючи горизонт прийняття управлінських рішень на грошово-кредитному ринку. Водночас, Національний банк уважно відстежує стан та динаміку грошово-кредитного ринку та у разі виникнення ознак порушення рівноваги готовий застосувати відповідний комплекс регулятивних заходів", - цитує прес-служба НБУ пояснення директора Генерального департаменту грошово-кредитної політики Національного банку України Олени Щербакової.
  
  Час гармат не настав?
  
  Керівник групи радників голови НБУ Валерій Литвицький також заявив про відсутність фундаментальних причин для девальвації гривні, а посилення девальваційних очікувань у населення на учасників ринку пояснив "сезонною активізацією, посиленою передвиборчою риторикою і повідомленнями частини мас-медіа".
  
  "Ми знаємо ринок, у нас є величезний досвід, ми знаємо, коли треба застосовувати гармати, а коли - методи м'якого реагування", - запевнив Валерій Литвицький.
  
  Спекулятивними діями пояснюють події на валютному ринку і в уряді. Прем'єр-міністр Микола Азаров пов'язав їх із наближенням виборів і бажанням декого із учасників цих виборів дестабілізувати ситуацію.
  
  "Хочу заявити тим, хто діє за принципом "що гірше, то краще", - дестабілізувати ситуацію ми нікому не дозволимо. В економічному плані ця осінь буде нічим не гірше попередньої. Жодних підстав для апокаліптичних залякувань громадян немає", - заявив прем'єр, відкриваючи засідання уряду.
  
  Представники уряду на чолі із Миколою Азаровим послідовно заявляють, що ніяких економічних підстав для девальвації гривні не існує, і що в уряду є достатньо важелів впливу, аби не допустити падіння курсу національної валюти.
  
  Водночас експерти вже тривалий час вказують на те, що крім суто спекулятивних факторів на курсі гривні не можуть не вібитися об'єктивні економічні процеси - скорочення експорту та валютних надходжень зовні при загальному уповільненні економіки та зниженні доходів бюджету.
  
  Тривожна стабільність
  
  Частково навіть уряд визнає ризики, хоча здебільшого пояснює їх складною зовнішньоекономічною ситуацією. Проте статистичні дані свідчать, що справа не тільки у євпропейській кризі та її впливі на Україну.
  
  Наприклад, за даними міністерства фінансів, виконання бюджету за доходами у січні-серпні становить 99,2%. Іншими словами, казна недоотримала доходів на 0,8%. Відповідно, і виконання бюджету за витратами також відстає від плану, щоправда, повільніше - на 0,1%.
  
  Ще одним "дзвіночком" для оглядачів ринку став невдалий вихід міністерства фінансів із облігаціями внутрішньої державної позики, на які не знайшлося покупців. При цьому дефіцит державного бюджету, тобто, перевищення видатків над доходами, до серпня зріс майже удвічі - до 16,9 мільярдів гривень, а дефіцит зовнішньої тогівлі - до 7,2 мільярдів доларів, або на майже третину порівняно із початком року.
  
  Колишній міністр фінансів Віктор Пинзеник вважає, що "стабільність у невиконанні бюджету стає тривожною", а виконання самого бюджету екс-урядовець вважає нереальним, звертаючи увагу на те, що темпи зростання доходів бюджету значно відстають від зростання видатків. Загалом, за оцінками Віктора Пинзеника, "потрібно мати втроє вищі темпи приросту, ніж існуючі зараз".
  
  "Навіть неспеціалістам зрозуміла нереальність такого зростання, особливо в умовах значного погіршення економічної динаміки", - каже екс-міністр фінансів.
  
  Крім макроекономічних та фінансових факторів, які "тиснуть" на гривню, йдеться і про суто монетарні. Голова Асоціації українських банків вважає, що події на валютному ринку стали наслідком штучного утримання курсу напередодні виборів, єдиним методом якого стала втілювана Нацбанком політика дефіциту гривневих ресурсів, яка блокувала надмірний попит на валюту. Але водночас це призвело до обмеження кредитування та уповільнення економіки.
  
  "Було зробено стратегічну помилку. Політичні, поточні завдання виборчої кампанії поставили вище за завдання економічного розвитку країни. Затисли кредитування, зменшили грошову масу, штучно утримували курс, - і сьогодні ми збираємо плоди цього", - заявив Олександр Сугоняко, припустивши, що девальвація може скласти і 30% від нинінього курсу. Утім, коли саме це відбудеться - до виборів чи після них - за словами представника банківських кіл, залежатиме від багатьох внутрішніх та зовнішніх факторів.
  
  Один човен на всіх
  
  Поки притік валюти до країни скорочується, ті учасники ринку, що все ще отримують валюту, не поспішають її продавати, очікуючи девальвації гривні. Утім, досить скоро Нацбанк може знайти "ліки" від цієї "хвороби" експортерів, повернувши практику обов'язкового продажу частини валютної виручки на ринку, - відповідний законопроект щодо цього вже подано на розгляд парламенту.
  
  Проте якими б не були ситуативні відповіді Нацбанку - жорсткими чи м'якими - на окремі кризові ситуації, для девальвації гривні давно вже назріли об'єктивні підстави, - вважає експерт агентства "МПП Консалтинг" Петро Мельник. Проте суто спекулятивні ситуації, подібні до тієї, що склалася на міжбанківському валютному ринку напередоні, можуть стати "пусковим гачком" для подій із більш серйозними наслідками. Тим більше за умови відстуності кредитів МВФ або ж інвестицій іноземних банків у капітал своїх "дочок" в Україні.
  
  Поки що, за словами експерта, валютні резерви та надходження від експорту, хоч і менші, дозволяють здійснювати поточні розрахунки за зовнішні борги. Проте, "негативні ажіотажні явища можуть підштовхнути інвесторів шукати безпечніші місця".
  
  "Якщо вірити, що розмір валютних резервів є такий, як про це говорять, і що ця сума є цілком доступною для виплат, а не заморожена у вигляді якихось цінних паперів, то Україна цілком може розраховуватися із зовнішніми боргами та стабілізувати курс. Ну, нехай навіть 10% від валютних резервів буде витрачено на стабілізацію, і вони здатні вирівняти ринок за лічені дні, бо ринок нездатний поглинути 3 мільярди доларів. Але, кожна така стабілізація чогось коштуватиме. Відповідно, якщо не буде притоку коштів із бюджету, від експорту, ці валютні резерви буде нема чим поповнювати. Тобто, можна зробити три стабілізації, а потім вийти на критичний рівень резервів", - каже Павло Мельник.
  
  Водночас, як вважає директор Бюро економічних та соціальних технологій Валерій Гладких, бажання банків скористатися ситуацією може обернутися проти них.
  
  "Банки, отримавши три із гаком мільярди "довгого" рефінансування, вирішили, що вони є найрозумнішими, і замість того, щоб кредитувати реальний сектор, масово кинулися із цими грошима на валютний ринок. Але вони дарма думають, що у цій ситуації, коли всі в одному човні, саме у них є рятувалий жилет. Якщо відбувається девальвація обмінного курсу, то для комерційних банків виникає проблема із поверненням кредитів позичальниками, що ми і бачили у 2008-2009 роках. А потім вже держава змушена витрачати кошти на підтримку цих банків", - вважає Валерій Гладкий.
  
  Фундаментальні проблеми, тимчасові рішення
  
  Експерти припускають, що Нацбанк зробить висновки і призупинить щойно відновлену практику надання банкам додаткових коштів у вигляді рефінансування. Проте ліквідація тимчасового загострення на валютному ринку не розв'язує базові проблеми української економіки.
  
  "Досвід кризи 2008-2009 років показав, наприклад, що Польща, економіка якої орієнтована на внутрішній попит, успішно пережила цю кризу, тоді як українська економіка, орієнтована на експорт, обвалилася на 15%, оскільки валютна виручка і притік капіталів до країни залежать виключно від попиту на метал, хімію і зерно, а внутрішній ринок повністю залежить від темпів зростання зарплат. Більше того, внутрішнє виробництво не працює на внутрішній попит. Тому ситуція на зовнішніх ринках одразу впливає на платіжний баланс і чинить девальваційний тиск на гривню. А бізнес-клімат в країні такий, що Україна не може розраховувати на притік капіталу, коли надходження валюти не покривають дефіцит платіжного балансу", - каже експерт, і розгортає далі весь ланцюжок проблем, що впливають на гривню:
  
  "Тобто, здається, що наш зовнішній борг не є критичним, але найменші зміни на зовнішніх ринках призводять до такої ситуації, на яку із нашими резервами реагувати складно, і тому ми потребуємо підтримки міжнародних кредитів", - твердить Валерій Гладкий. Водночас експерт додає, що до лютого наступного року Україні не варто розраховати хоча б на те, що МВФ чи інші міжнародні кредитори розглянуть можливість відновлення кредитування.
  
  

  
  
  ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
  

  • Україна має рекорд. Найбільший розріз очей
    
  • Дивимось з дитиною. Мультфільм Корисні підказки. У домі нова дитина (ВІДЕО)
    
  • Літо 2024 року буде таким же спекотним, як і попереднє, а потім буде "переворот", – кліматологи
    
  • В Індонезії блискавка вбила футболіста під час матчу (відео)
    
  • 17 лютого очікуються найбільші морози