Ярослав Тиравський: "Малий бізнес в Україні затиснений лещатами системи"

Індустрія та великий бізнес — 23.05.2013 - 21:00 — uabiz Переглядів: 3010

Поділитись:

В сучасним умовах бути бізнесменом нелегко. Мова йде не про стартові капітали та конкуренцію, а про бюрократію з боку держави та законодавчих органів, яка відбиває будь-яке бажання робити щось та самореалізовуватись. Юрист Ярослав Тиравський в ексклюзивному інтерв'ю розповів про юридичні проблеми українського бізнесу, які стають каменем спотикання і призводять до судових позовів, а також про правову захищеність підприємництва в Україні.

- Ярославе Івановичу, Ви працювали над судовою справою "Фоззі-Фуд" проти мережі супермаркетів "Рукавичка", ЗМІ її детально не висвітлювали. Розкажіть нашим читачам про неї. Через що виник конфлікт?

"Фоззі-Фуд" (Позивач) звернувся до господарського суду Львівської області з позовом до товариства "Львівхолод", в підпорядкуванні якого є мережа супермаркетів "Рукавичка" (Відповідач). Позивач звинуватив Відповідача в тому, що він використовує його об'єкт інтелектуальної власності - запатентовану корисну модель "Брелок", тобто дисконтну пластикову картку. Таке звинувачення "Фоззі-Фуд" висунув і "Галнафтогазу", а точніше мережі заправок "ОККО". Позивач вимагав від Відповідача взагалі вилучити з обігу ці картки. Відтак "Львівхолод" подав до суду позов на скасування патенту "Фоззі-Фуд", бо він не відповідає вимогам патентного захисту.

- То яким був перебіг цієї справи і яке було рішення суду?

Головним нашим завданням було довести те, що так званий "Брелок" не є новаторським. Ми досліджували дисконтні картки інших країн. Порівнювали картки "Рукавички" та "Фоззі-Фуд". Особливості їх виготовлення. Над цим працювали спеціальні експерти. Проводилась низка судових експертиз. Ми намагались зібрати якомога більше інформації. Паралельно з нами, аналогічний позов подав і концерн "Галнафтогаз". Відтак, патент "Фоззі-Фуд" було скасовано. Оскільки "Брелки" вже не один рік активно застосовуються різними торговельними мережами світу.

- Ярославе Івановичу, скажіть будь ласка, які суперечки в бізнесі трапляються найчастіше і призводять до суду?

Це широке питання. Адже сьогодні бізнес не стоїть на місці. Є багато галузей, і кожна має свою специфіку, а відповідно й проблеми. Та досить часто це суперечки, що стосуються інтелектуального права.

- А які галузі найчастіше мають проблеми у цьому руслі?

Переважно це середній бізнес. Малий, звісно, також. Але, зрозумійте, що у нього завжди є проблеми, і, набагато глобальніші. Оскільки у нашій країні влада всілякою намагається затиснути малий бізнес у лещата системи. Що ж до середнього, то тут також все не зовсім просто. Наприклад, підприємець має у своїй власності магазин, торговий центр чи, наприклад, кафе. У нього все добре облаштовано, все за нормами. У приміщенні чисто, гарний інтер'єр, грає музика. Важко уявити, проте, саме музика може стати тою зачіпкою, від якої постраждає власник цього кафе чи магазину. Мова йде про "роялті", тобто платежі авторам музики за користування нею. Їхнім збором займаються організації колективного управління.

- Ярославе, скажіть чи багато є таких організацій по Україні? І хто входить до їхнього складу?

По Україні їх є 15. Вони мають свої представництва в кожному місті. Ці організації між собою сильно конкурують. Хоча причини цієї конкуренції є незрозумілими, оскільки вони є неприбутковими. Вони отримують якийсь певний відсоток з грошей, які підприємець платить власникам авторських та суміжних прав, фактично на своє утримання. Тобто, ці установи виконують роль посередника, збирача грошей між авторами і користувачами музики.

- А за яким критерієм збираються ці гроші. Можливо, є чітко встановлені тарифи?
Все залежить від типу закладу. Якщо це кафе, то сума збору залежить від кількості місць та часу його роботи. Якщо ж це торговий центр, то сума залежить від його площі.

- Ярославе, розкажіть як співпрацюють організацій колективного управління та підприємці?

Підприємець підписує договір з організацією колективного управління на щомісячне сплачування роялті.

- А які ж тоді проблеми з цими організаціями можуть виникнути в підприємця?

Бізнесмен підписав договір і сумлінно сплачує роялті. А через півроку до нього може завітати ще одна така організація з претензією, що в нього звучить якась певна пісня автора, права на ротацію якої він не має. Тобто, підприємець підписав договір в якому не був вказаний весь перелік пісень. Загалом, у таких ситуаціях підприємцеві і органзації колективно управління вдається домовитись. Так, минулого року, в Україні був гучний скандал, пов'язаний з концертом Мадонни в Києві. Організатори уклали договір з організацією колективного управління, сплатили роялті, вони сумлінно дотримувались авторських і суміжних прав. Начебто все добре. Проте, інша організація подала судовий позов проти організаторів концерту, посилаючись на те, що в "ланцюжку договорів" є певні прогалини з дотриманням авторських та суміжних прав. Ця справа і досі розглядається в суді. Рішення суду серйозно вплине на весь шоу-бізнес і вітчизняну культуру.

- А в чому ж винен організатор?

Законодавець визначив, що Організатори гастрольних заходів несуть відповідальність за дотримання положень законодавства України про авторські і суміжні права. Відповідно, на сьогоднішній день судова практика стоїть на тому, що укладаючи договір, організатор мав врахувати всі нюанси, все перевірити. Проте не зробив цього. У таку пастку потрапляє багато підприємців, адже врахувати все неможливо.

- Погодьтесь, що такі випадки можуть серйозно вплинути на культуру України?

Звісно, адже організатор ризикує. Сьогодні він запросить на концерт зірку локального рівня, а завтра організація колективного управління висуне йому претензії. А ще пізніше ситуація може спровокувати судовий позов. А це гроші, ніхто не хоче їх втрачати.

- А як можна вберегтись від цього так званого свавілля?

Єдина порада - детально вивчати усі документи організації колективного управління з якою укладаєте договір. До речі, зараз більшість підприємців, намагаються вберегтись від цього, звузивши репертуар пісень в своїх закладах. Наприклад, вони можуть домовитись з зірками місцевого рівня або ротувати ексклюзивну музику, створену спеціально на замовлення для своєї установи.

- Ярославе, на Вашу думку, сьогодні бізнес в Україні є достатньо захищеним?

Ні. Адже у нашій країні все спрямоване на те, аби "приглушити" ідеї людини, її ініціативу. Владі вигідніше, щоб люди відпрацювали певну кількість годин на заводі "своєї людини" і пішли додому. І так з дня на день. Через це в країні така шалена бюрократія, яку ніхто не карає. В результаті молоді, перспективні люди просто махають рукою на все. Відтак, ідея вмирає, саморозвитку ніякого. Або інший приклад: людина перспективний підприємець. Вона сумлінно працює і хоче сплачувати податки в державну казну. Та коли доходить до діла, то її просто затискає в систему українська бюрократія. Або ж, до прикладу, людина хоче закрити підприємство і виїхати за кордон. Проте в Україні це надзвичайно трагічна річ. Вона може тривати більше, ніж півроку. Людину охоплює страх, адже це все так довго і не завжди порядно. При сучасних технологіях все мало б бути навпаки.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Бізнес, законодавство, закон

Ярослав Тиравський: "Малий бізнес в Україні затиснений лещатами системи"

Пішов з життя король Норвегії Гаральд V

Уряд оголосив жорсткий режим економії коштів

З 1 вересня підвищується зарплата вчителів

Російські поставки золота до Гонконгу різко зросли

Останні новини

Вибір редактора

Сардельки різних українських виробників перевірили на якість