Брель: "Конфлікт між інтелігенцією та владою полягає у конфлікті їх поглядів та інтересів"

• За останні роки розвитку незалежної України у державі з’явився ряд проблем співвідношення інтелігенції та влади, а саме їх поглядів та інтересів. Перш ніж детальніше розглянути це питання, спробуємо проаналізувати власне ці два поняття. Отже, загальна дефініція інтелігенції походить від латинського intelligens – розуміючий, мислячий, розумний. Тобто під інтелігенцією слід розуміти суспільну верству людей, що професійно займаються розумовою (інтелектуальною), переважно складною, творчою працею, розвитком і поширенням культури. Поняттю інтелігенція додають нерідко й моральний зміст, вважаючи її носієм високої моральності. Влада, насамперед, асоціюється з її представниками – посадовими особами, наділеними правами та обов’язками по здійсненню функцій органів державної влади або державного управління.

  
  

  У чому ж полягає конфлікт між цими двома категоріями? Відповідь на це питання очевидна: це конфлікт поглядів та інтересів. Влада повинна прислуховуватися до інтелігенції. Але чому ж цього не відбувається? Взагалі то, інтелектуали мають вплив на владу, але дуже опосередкований. Безпосередньо ж до ідей інтелектуалів представники влади не дуже й прислуховуються. Це, на думку правознавця та кандидата юридичних наук Олександра Бреля зумовлено декількома чинниками.
  
  Перш за все, слід зазначити відносно низький рівень соціально-політичної активності представників кола інтелігенції. Це частково зумовлено історичними передумовами, що походять ще з радянських часів. Але сьогодні потрібно будувати нову сучасну демократичну державу з урахуванням інтересів кожної соціальної групи. Тут дуже важливою стає позиція інтелігенції, як категорії людей, що творять громадянське суспільство.
  
  Іншим проблемним моментом співвідношення та впливу інтересів інтелігенції на владу, вважає Олександр Брель, є існуюча розбіжність поглядів в самій науці та найчастіше невідповідність теорії й практики. На жаль, українські вчені мають тенденції висувати тези, антитези, концепції, обґрунтовані науково, але разом з тим утопічні з практичної точки зору. У таких випадках інтелектуальні ініціативи зависають у повітрі. І таких прикладів, на жаль, можна привести дуже багато.
  
  У системі влади по відношенню до інтелігенції існує також немало негативних аспектів. Влада ніколи не вважала, що вона повинна прислухатися до науки. Навіть багато тих науковців, що потрапили до кола представників влади невдовзі почали діяти, м’яко кажучи, нерозумно з наукової точки зору. Встановлені морально-суспільні правила, за якими діяла інтелігентна людина змінюються на гасло: “Морально те, що вигідно мені”. У наслідку цього гірше стає всім.
  
  Отже, на думку правознавця Брель Олександра Сергійовича, конфліктні причини категорії “інтелігенція-влада” існують як у колах інтелігенції, так і у системі влади. Всі вони повинні бути більш детально досліджені з метою пошуку та реалізації ефективних механізмів подолання їх негативних наслідків. Бо саме тоді стає можливою побудова сучасної демократичної правової держави з розвиненою ринковою економікою.
  
  Джерело:
  БРЕЛЬ ОЛЕКСАНДР СЕРГІЙОВИЧ: "ІНТЕЛІГЕНЦІЯ ТА ВЛАДА: ПРИЧИНИ ПРОТИРІЧ ПОГЛЯДІВ ТА ІНТЕРЕСІВ"
  магістр економіки, Брель Олександр,

  
  
  ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
  

  • Путіна таємно їздив до Берліну - Кулеба назвав деталі
    
  • Ляшко може повернутися у ВР
    
  • Шторм на Філліпінах забрав життя 6 людей
    
  • Над Швецією з'явилось унікальне сонячне гало
    
  • В Україну прийде рання, але холодна весна