Європа чи Сомалі: історія українського судового розгляду

Інтерв'ю — 15 Вер 2020 - 13:52 — admin Переглядів: 84739

Поділитись:

Ми вже звикли до того, що рейтинг рівня довіри до українських судової і правоохоронної систем регулярно б'є антирекорди. Але навіть на цьому тлі історія з Анною Ферлегер виглядає сюрреалістичною.

6301_2_1.jpg (.14 Kb)

У 2018 році Анна разом зі своїм чоловіком домовилися з ТОВ «БК Титаниум» про будівництво будинку в селі Гнідин Бориспільського району. Компанія здавалося надійної, тому затребувана передоплата в розмірі 415 тисяч доларів їх не збентежила. Подружжя проживали в США і дистанційно контролювали хід робіт. Перший час не виникало питань до замовника. Сім'я справно оплачувала рахунки, виплати склали вже близько 1,28 мільйона доларів. Потім проплата не пройшла через банк. З'ясувалося, що одну з фірм, на яку перераховували гроші, ліквідували, майно стали продавати, а двоє засновників вийшли зі складу. Анна замовила аудит, який з'ясував, що компанія надавала їм фіктивні звіти про роботу. У відповідь на вимогу повернути гроші, їй почали погрожувати. Багатодітній матері заявили: «Будеш багато говорити, не дорахуєшся дітей». Довелося заявити в поліцію про шахрайство і вимагання та звернутися до суду. З огляду на те, що вона тимчасово знаходилася не в Україні, для заяви в поліцію Анна оформила довіреність на свого представника.

Представник спробував домовитися з будівельною компанією про повернення боргу. На зустрічі фірма визнала свої боргові зобов'язання в розмірі 889 тисяч доларів. Представники фірми пообіцяли виплатити частину боргу і залишили своє авто в заставу. Але замість погашення боргу заявили в поліцію, звинувативши в здирництві, погрозах і… викраденні людей! 30 червня 2019 року було порушено справу про вимагання, де Анна вказувалися вже як замовники злочину.

Судячи з усього, представники будівельників на чолі з Тарасом Наливайко і Володимиром Мельниченко знайшли спільну мову з правоохоронними органами. Адвокати Анни дивувалися рішенням правоохоронців. Фірма визнала борг перед постраждалою (гроші на їх рахунки прямували через банк Morgan), була проведена будівельна експертиза. Здавалося, тут все гранично зрозуміло. Але як тільки справа доходила до вручення підозр, відразу ж починалися обшуки на базі заяв «будівельників». А незабаром компанія була продана людині з окупованих територій, розшукати якого українським правоохоронним органам не представлялося можливим.

Два виробництва проти Анни досі не закриті. На певному етапі потерпілої через посередників надійшла пропозиція заплатити 300 тисяч доларів і тоді «справедливість восторжествує». Вимагачі дізналися, що Анна займається благодійністю, допомагає хворим дітям в «Охмадит». І запропонували одне з фінансових пожертв зробити їм, замість лікарні. Мовляв, яка різниця, куди перераховувати гроші. Пропозицію було відкинуто, після чого відкрився «скриню Пандори» у вигляді тиску на суддів, які розглядали всі скарги Анни на органи слідства.

«Не здивуюся, якщо представники правоохоронних органів захотіли скористатися ситуацією для власного незаконного збагачення, - коментує справу юрист Микола Федоренко. - На досудовому слідстві справа летіла як блискавка. Ганні пред'явили підозру, наклали арешт на майно, оголосили в розшук. Причому направили справу в міжнародний розшук, але Інтерпол в цьому відмовив. Клопотання юристів Ганни ігнорувалися, кримінальне провадження проти опонентів блокувалося. Прокурор відділу прокуратури Києва Євген Беба скасував підозру в справі опонентів і не дозволив довести його до суду. Що може свідчити про його особисту зацікавленість в результаті цього виробництва. Ще одне кримінальне провадження щодо Тараса Наливайко закрив старший групи прокурорів Андрій Яцишин. Як кажуть наші джерела, сторона опонента вже інвестувала в «роботу з правоохоронними органами» вагову суму».

Але команда юристів Анни рішуче налаштована довести справу до кінця.

Тепер про завідомо незаконні рішення прокурорів ми будемо розповідати в пресі, - кажуть адвокати. - І категорично не збираємося давати хабарі представникам правоохоронних або судових органів.

Сумно інше. Анна - українка, захотіла інвестувати гроші своєї сім'ї в українську економіку. І зіткнулася з бізнесом по-українськи. Для неї з чоловіком те, що трапилося - це якийсь сюрреалізм. Багато років говорять про європейський вектор розвитку України. Але цієї історії здивуються і в Сомалі.

Андрій Тертишний

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Європа чи Сомалі: історія українського судового розгляду

Останні новини

Вибір редактора

Укренерго про роботу енергосистеми 20 грудня