Українські банки не мають права виселяти позичальників з житла, купленого не за кредитні кошти.
Виселяти із житла можна лише тоді, коли позичальники не платять за іпотеку. У випадку, коли квартиру заклали при оформленні споживчого кредиту чи позики на покупку машини, банк може лише стягнути нерухомість і переоформити на себе.
"Кредитори постійно порушують чинне законодавство — подають клопотання про виселення, сподіваючись, що раптом суддя щось пропустить. Тому Верховний суд вкотре нагадав судам нижчих інстанцій, у яких випадках вони не мають право задовольняти клопотання про виселення кредитних боржників. Це також поширюється і на випадки продажу банками такого житла або реалізації його на публічних торгах", - пояснив старший партнер адвокатської компанії "Кравець і партнери" Ростислав Кравець.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Бізнес повинен платити українцям більші зарплати - міністр
У суді банку необхідно документально довести, що на житло використовувалися кредитні кошти. Всі папери повинні бути в порядку, інакше справу програють.
"Верховний суд зобов'язав суди нижчих інстанцій детально вивчати всю документацію по заборгованості, встановлювати вартість предмета застави для його подальшої реалізації", - наголосив керуючий партнер ЮК "Касьяненко і партнери" Дмитро Касьяненко.
Останнім часом, щоб уникнути судових правил, банкіри частіше користуються позасудовими процедурами.
"Це, наприклад, стягнення нерухомості за виконавчим написом, реєстрація права власності за банком, реалізація від імені банку предмета іпотеки третім особам. По-перше, це дешевше, по-друге - швидше. У більшості таких позасудових стягнень порушуються процедури, передбачені спеціальним законодавством. Це невручення вимог боржникам, ігнорування прав малолітніх, занижена оцінка предмета іпотеки", - каже керівник практики банківського та фінансового права АТ "Suprema Lex" Роман Оксанич.