Кредит за зруйноване житло: чи потрібно платити

Нерухомість та земля — 17 Тра 2022 - 21:45 — RomanK Переглядів: 2587

Поділитись:

Більшість людей, які втратили житло, сьогодні перебувають в статусі переміщених осіб і не мають джерел доходу, які дозволяли б їм вносити чергові платежі. Тож іще в перші дні війни Верховна Рада пішла їм назустріч, звільнивши клієнтів українських банків від відповідальності за несвоєчасну сплату за кредитами. Це положення діятиме до закінчення воєнного стану і ще три місяці після цього.

5242_011990_n1.jpg (75.24 Kb)

На сьогоднішній день в Україні діють своєрідні кредитні канікули: люди, які не мають можливості платити за кредитами, можуть на законних підставах цього не робити, не побоюючись штрафів та переслідування з боку колекторських компаній.
Після закінчення війни велика кількість родин в Україні стикнеться з подвійною проблемою — відсутність житла плюс необхідність виплачувати іпотеку.
«На сьогоднішній день якихось законів чи нормативних актів, які б вирішували дану проблему і давали чіткі інструкції банкам і позичальникам, немає, — говорить експерт CASE Україна Євген Дубогриз. — Сьогодні держава декларує намір відновити зруйноване житло. Тож теоретично прийнятним рішенням було б, якби позичальники після війни отримали квартири, еквівалентні тим, на які вони брали кредит, і продовжили погашати свої зобов’язання перед банками».
Сьогодні питання проблемних кредитів вирішуються виключно між банками і позичальниками.
«Люди звертаються до банків, пояснюють свою ситуацію і просять про реструктуризацію чи пом’якшення умов кредиту, — говорить Євген Дубогриз. — І банки ухвалюють рішення на свій розсуд. Одні йдуть клієнтам назустріч, інші — ні. Тут присутній дуже сильний суб’єктивний фактор. Рішення можуть відрізнятися не лише у різних банків, але й у різних кредитних менеджерів в одному банку».
Звичайно, добре, якщо банк погодився пом’якшити умови договору. Проте, як зазначив експерт, немає жодного нормативного акту, який би зобов’язував його це зробити. Тож, якщо банк зайняв жорстку позицію і вимагає дослівного виконання умов договору, незважаючи на будь які обставини, він не порушує жодних законів.
Певною мірою допомогти тут може Національний банк України (НБУ). Не досягши компромісу, позичальник може звернутися туди зі скаргою.
Є гроші — плати
Втім нинішня ситуація принесла проблеми не лише позичальникам, але й самим банкам. Адже перетворення на проблемні великої кількості кредитів, які ще три місяці тому акуратно погашалися, є небезпечним для їхньої фінансової стабільності.
«Треба розуміти, що кредитування — лише одна сторона роботи банку, — пояснює фінансовий аналітик Василь Невмержицький. — Щоб мати кошти на видачу кредитів, банк залучає депозити, обіцяючи вкладникам повернути їх з процентами. І якщо сьогодні тисячі клієнтів не приходять до банку для того, щоб погасити кредити, то з депозитами нічого подібного не відбувається. За кожним з них в належний термін прийдуть власники, і банк має знайти кошти для того, щоб з ними розрахуватися. Тому для банків дуже важливо, щоб кредити все ж таки поверталися».

«На сьогоднішній день банки займаються тим, що збирають інформацію про своїх клієнтів, — говорить Василь Невмержицький. — Їх цікавить стан застави (чи дійсно квартира чи автомобіль були знищені в результаті бойових дій), майновий стан позичальників, їхнє місцезнаходження та інша інформація, яка допоможе визначитися з тим, наскільки ризикованим є кожен окремий кредит, і які є шанси на те, що він буде повернений. Тому, якщо клієнт банку відчуває складнощі з виплати за кредитом, я б радив йому увійти в контакт з банком і повідомити про свої обставини».

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

кредит, нерухомість

Кредит за зруйноване житло: чи потрібно платити

Прописка в Німеччині для українців

Як врятувати українські села від вимирання

Українці в Шотландії можуть втратити житло

В Україні масово "здають" неіснуюче житло для відпочинку

Останні новини

Вибір редактора

Прибутки промислових компаній Китаю тануть на очах