Майже всі безробітні України мають вищу освіту: статистика

Освіта та наука — 7 Лип 2019 - 17:20 — RomanK Переглядів: 1773

Поділитись:

В Україні більшість безробітних — із вищою освітою. При цьому вісім із десяти випускників все одно намагаються вступити до університету.

8472_____14644_729x547.jpg (61.32 Kb)

Які професії незатребувані в Україні і куди варто йти навчатися.

Куди варто йти навчатися
В Україні система освіти існує окремо від ринку праці, упевнений HR-експерт Олександр Білоус. Вісім із десяти випускників намагаються вступити до університету. І більшість із них отримує диплом про вищу освіту. А потім вирушають на біржу праці.

Наприклад, у Києві майже 90% безробітних — із вищою освітою, йдеться у статистиці Держслужби праці. І у відомстві, і серед аналітиків існує думка про те, що найкращий варіант — обрати робочий фах. У багатьох країнах Європи так вчиняють 70% випускників шкіл.

Українські ж школярі за замовчуванням прагнуть здобути вищу освіту. І хоча в країні спостерігається надлишок професійних менеджерів, юристів та економістів, навіть вони за бажання можуть легко знайти себе на ринку праці. Дефіцит кадрів наразі спостерігається практично на усіх напрямках. Причин на це багато: трудова міграція, вагомий рівень усвідомленого безробіття, дисбаланс між ринком та системою освіти.

"Хороший фахівець в будь-якому випадку зможе знайти себе", — вважає Плахотник. Навіть якщо йдеться про юристів чи економістів, для багатьох компаній знайти грамотного юриста або професійного економіста — великий виклик.

Однак говорити про те, що в усьому винна освіта, а роботодавці "йдуть у ногу з часом" також не варто, додає експерт із особистих фінансів Валерій Зотов. За його словами, багато українських підприємців все ще живуть за "радянськими правилами", тому утримати молодих працівників їм не вдається.

"Подивіться на результати будь-якого опитування. Зараз вже доходить до того, що міленіали найперше дивляться на умови роботи, на те, де розташований офіс, а вже потім на заробітну плату. Ситуація змінюється. Ми проводимо на своїх роботах більшу частину часу. Вона повинні приносити задоволення, розважати, надихати — так вважає нове покоління. Моє покоління 45+. Ми не звикли стільки вимог висувати. Тому роботодавці не люблять занадто молодих претендентів", — розповідає Зотов.

"Останні 3-4 роки ми спостерігаємо постійний попит роботодавців на кваліфіковані робітничі кадри. Токарі, робота з металом, наладчики, інженери, враховуючи, що у нас ситуація на сході і необхідно відбудовувати певні комплекси. З "Укроборонпромом" працюємо тісно і підбираємо їм персонал", — розповіла начальник управління організації надання соціальних послуг Держслужби зайнятості Любов Бершадська.

Найбільш незатребувані спеціальності в Україні:

юрист;

економіст;

менеджер;

філолог української мови.

Куди варто йти на роботу
"Штучний інтелект — наша найбільша загроза, з якою стикається цивілізація", — заявив Ілон Маск під час виступу перед Національною асоціацією губернаторів США минулого року. Провідні економічні уми по всьому світу говорять про неминучу цифровізацію усіх сфер життя людини. Велике дослідження про майбутнє ринку праці презентували минулого року на Всесвітньому економічному форумі, своє дослідження підготували і в Інституті Маккінзі. "Загрозою", на думку експертів, можна назвати можливе скорочення робочих місць.

Будь-яку роботу, яку може виконувати машина, в майбутньому виконуватиме машина, впевнені дослідники. Таким професіями, як вантажник або касир, дають всього 5-7 років. Мовляв, після цього вигідніше буде використовувати машини, які за заданими алгоритмами займатимуться транспортуванням вантажів, і спеціально обладнаними касами, на яких покупці самі зможуть "пробивати" свої покупки. Прогрес не загрожує тільки тим, хто займається творчістю, працює з людьми тощо. Єдина сфера, яку ще не вдалося оцифрувати — це почуття.

В Україні звичні всім професії не зникнуть щонайменше 10-15 років, впевнений HR-експерт Олександр Білоус. Без роботи залишаться тільки ті, хто не встигне адаптуватися до змін.

"Зараз навіть продавці в супермаркетах повинні вміти користуватися комп'ютерами, опановувати касові апарати. У майбутньому кожен має знати основи програмування — такі прогнози озвучують уже давно. І це логічно. Все більше завдань виконуються автоматично, цифровізація щодня проникає в абсолютно усі сфери", — пояснює експерт.

З таким твердженням погоджується і дослідник Лідія Ткаченко. На її думку, на Україну зміни ринку праці вплинуть, але зі значним запізненням.

"Вплив штучного інтелекту на майбутнє не означає кінець світу для робочих місць. Зрештою, машини не створюють себе. Швидше, ми повинні керуватися інноваціями відповідально. Це означає відкриття нових вікон можливостей, а не усунення їх", — йдеться у публікації ВЕФ.

Масштабні зміни зачеплять, але із запізненням, і сферу освіти. Фактично навчальні заклади створюють робочі місця для бізнесу. Ринок праці реагує на потреби роботодавців, а на вимоги до претендентів за деякий час реагує і освітня система. Ще одна важлива трансформація — за таланти конкуруватимуть не лише компанії, але й цілі міста.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

освіа

Майже всі безробітні України мають вищу освіту: статистика

Коли Україна перейде на формат 12-річного навчання

Українські школи накриває гострий кадровий голод

Кількість студентів 25+ різко падає

Останні новини

Вибір редактора

Зовнішня торгівля рф продемонструвала подальшу деградацію