Новий КЗпП: українці зможуть офіційно працювати по 12 годин

Податки та законодавство — 8 Серп 2019 - 19:15 — RomanK Переглядів: 1261

Поділитись:

Українці вже у найближчому майбутньому працюватимуть за новими правилами.

0429_____14644_729x547.jpg (61.32 Kb)

Проект Кодексу законів про працю (КЗпП) у першому читанні ухвалили ще кілька років тому. Днями Європейська бізнес-асоціація розробила поправки до документа.

Вивчив пропозиції нардепів і роботодавців і з'ясував, як хочуть змінити життя українців.

Відпустка і вихідні
Що пропонують роботодавці: збільшити до 30 днів;

Що пропонують у проекті: збільшити до 28 днів;

Як зараз: відпустку 24 дні.

Пропозицію роботодавців можна вважати прогресивним кроком. Думки кадровиків, HR-експертів щодо цього питанні розходяться. Одні кажуть, що українці і так в рази менше продуктивні, ніж рядовий працівник в ЄС, інші ж вказують на сучасні тенденції. Мовляв, чим більше працівники відпочивають, тим менше ризиків професійного вигорання і вища ефективність.

Також варто враховувати той факт, що довгі відпустки відбиваються і на кишені роботодавців. У період відпусток падає продуктивність, а після звільнення весь невикористаний "відпочинок" треба компенсувати грошима.

Для порівняння, в Ісландії щорічну відпустку становить 34 дні, в Італії – 31, у Німеччині – 30, у Польщі – 26. У розвинених країнах ЄС вважається, що "норма" повинна становити не менше чотирьох тижнів. Саме тому у законопроекті і запропонували збільшити тривалість відпочинку.

Нові підстави для звільнень
Що пропонують роботодавці: дозволити тестувати працівників, перевіряти їхній рівень професіоналізму і звільняти тих, хто не підходить, звільняти за правопорушення;

Що пропонують у законопроекті: звільняти за порушення комерційної таємниці та усувати від роботи нещеплених;

Як зараз: причини для звільнення суворо обмежені.

Відповідно до чинного закону роботодавець може звільнити:

за прогул (був відсутній три години роботи);

виявлення невідповідності працівника займаній посаді (а це ще треба довести);

систематичне невиконання зобов'язань (також доведеться довести);

поява на робочому місці у нетверезому стані;

злодійство.

Щоб потім не було проблем у суді, за прогули й невиконання зобов'язань можуть оформляти догани. Після цього документ стане підтвердженням того, що звільнений позивач дійсно не виконував свої зобов'язання.

Якщо законопроект ухвалять, роботодавці отримають більше підстав для звільнення. Крім уже звичних прогулів, роботи у нетверезому стані або крадіжки, з'являться і нові норми. Наприклад, звільнення за розголошення комерційної таємниці. При цьому в документі зазначено, що така норма поширюється в разі, якщо працівник взяв на себе зобов'язання зберігати секрети компанії.

А ось в Асоціації роботодавців пропонують піти далі:

систематичне невиконання поставлених завдань або грубе порушення трудової дисципліни має стати достатньою підставою для звільнення.

можливість проведення атестації всіх співробітників – перевірка як hard skills, так і soft skills.

Нові трудові відносини
Що пропонують роботодавці: дозволити тимчасові договори;

Що пропонує законопроект: короткострокові договори та можливість фрілансу;

Як зараз: короткостроковий договір укладається як виняток, а потім автоматично продовжується до безстрокового.

Автори законопроекту пояснюють необхідність ввести в кодексі визначення короткострокових договорів зі зміною ринку праці. Частина компаній наймає працівників на роботу в конкретних проектах, безстроковий договір у такій ситуації оформлювати невигідно.

Робочий день збільшать з 8 до 12 години, але не для всіх. Такий графік може бути прописаний у колективному договорі Також введуть поняття "ненормованого робочого дня". Профспілки заявили, що така норма може призвести до "примусової праці", а ось HR-експерти вважають, що для українців це шанс заробити і можливість законно залишатися на роботі.

Експерт ринку праці Олександр Білоус впевнений: і зараз на багатьох підприємствах українці працюють довше, ніж 8 годин. Крім того, є роботи, які неможливі за графіком. З одного боку, таке нововведення дозволить узаконити ситуацію, яка вже склалася, а з іншого – дозволить заробляти більше.

Навіщо міняти Кодекс
Чинний закон дістався Україні у спадок від СРСР. Його ухвалили у 1971-му і з того часу не міняли, а коригували. Роботодавці невдоволені тим, що у Кодексі повністю відбита політика "роботодавець завжди винен". Причин для офіційного звільнення мало, права працівників чітко прописані, а ось бізнесу доводиться викручуватись.

"За останні 15 років було внесено багато змін і доповнень, зокрема з 1973 року Верховною Радою було ухвалено понад 60 законів про внесення змін до КЗпП, внаслідок цього з 265 статей і преамбули, які містилися в першій редакції КЗпП, суттєво змінилися 235 статей кодексу (деякі з них – неодноразово)", – йдеться у пояснювальній записці до документа.

Якщо раніше документ захищав роботу тільки профспілок, зараз і роботодавці об'єдналися в союзи, але їхні інтереси в законі не захищені.

"Стало необхідністю послідовно відобразити в національному трудовому законодавстві положення міжнародно-правових документів з питань праці, обов'язкові для України, а також актів Європейського Союзу у зв'язку зі здійсненням Україною зовнішньополітичного курсу в напрямку європейської інтеграції. За таких умов виникла необхідність у комплексному і взаємопов'язаному вирішенні проблем регулювання трудових відносин, спроба якого здійснена у проекті Трудового кодексу", – запевняють автори законопроекту.

Що цікаво, редакція документа, що перебуває у парламенті, не враховує до кінця інтереси ні працівників, ні роботодавців. Голова Незалежної профспілки гірників України Гліб Колесов розкритикував проект. За його словами, в ньому не враховані 22 поправки, рекомендовані Міжнародною організацією праці. Профспілки категорично проти розширення списку причин для звільнень.

Роботодавці ж навпаки – хочуть більше свободи. "Асоціація повністю підтримує модернізацію формату відносин між роботодавцем і персоналом. Водночас ми вважаємо доречним швидше змінити радянський КЗпП на сучасний Трудовий кодекс, а не спрямовувати зусилля на точкові зміни у трудовому законодавстві. До того ж оновлений текст кодексу вже кілька років чекає на розгляд у другому читанні в парламенті (законопроект №1658). Однак він багато в чому не містить реальних змін трудового законодавства, тому його слід ґрунтовно доопрацювати, зберігши ключові новації", – йдеться у заяві асоціації.

Уже новому скликанню Ради, так чи інакше, доведеться повернутися до законопроекту. Він уже ухвалений у першому читанні, а до другого, швидше за все, дійде вже з правками. При цьому важливо знайти баланс між тим, чого хочуть працівники і роботодавці.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

трудовий кодекс

Новий КЗпП: українці зможуть офіційно працювати по 12 годин

Мобілізація осіб з інвалідністю - все, що варто знати

НАБУ прийшло з обшуками в ДПС

До кого завітають податківці з перевірками у 2026-му

Податковий борг в Україні пробив психологічну позначку

Останні новини

Вибір редактора

Українці встановили рекорд з купівлі нових авто