Українська влада знищує вітчизняний бізнес

Податки та законодавство — 1 Лип 2020 - 08:00 — RomanK Переглядів: 2720

Поділитись:

Щоб корова давала більше прибутків, потрібно її частіше доїти та менше годувати. Цей сумний жарт, здається, лежить в основі програми дій української влади. Цього разу йдеться про різке – з 8% до 11-12% – підвищення ренти на видобуток корисних копалин для українського бізнесу.

45_1f51c1cb0c86f9bbacdf61dccc99877b.jpg (83. Kb)

Що у підсумку призведе лише до перерозподілу світових ринків на користь інших експортерів.

Норма про підвищення рентних платежів закладена у законопроєкті 1210, який депутати проголосували ще у січні. У травні цей законопроєкт було підписано президентом, він отримав номер як закон 466. Головна ідея цього документа – боротьба із виведенням прибутків за кордон та "вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей", що призвело до ще більшого ускладнення в адмініструванні та додало нових логічних неузгодженостей для вітчизняного бізнесу.

У законопроєкті майже на 200 сторінок додалися норми, які інакше як популістичними назвати не можна. Серед інших норма про "доїння" гірничо-металургійного комплексу (ГМК), зокрема таких компаній як "АрселорМіттал Кривий Ріг", "Метінвест", "Феррекспо" та інших. Йдеться про підвищення ренти з видобутку залізної руди з 8% до 11-12%.

Поглиблення світової економічної кризи та карантин у зв'язку з коронавірусом – не кращий час для збільшення будь-яких ставок податків та посилення штрафних санкцій за порушення податкового законодавства. Збільшення рентних ставок на видобуток залізних руд призвело до 50% збільшення рентних платежів ГМК. На тлі податкових послаблень та субсидіювань іншими країнами своєї промисловості, збільшення податкового навантаження в період пандемії виглядає дискримінацією по відношенню до українських підприємств.

Окремі підприємства й так вже працювали на межі рентабельності. Якщо у першому півріччі 2018 року "АрселорМіттал Кривий Ріг" отримав прибуток у 4,2 млрд грн, то 2019-го зафіксував збитки у 79 млн грн. Не дивно, що компанія мусила звертатися до депутатів про відтермінування запровадження нових правил. Схоже звернення до президента Володимира Зеленського було від "Азовсталі", компанії Групи "Метінвест". Поки що не почули. Олексій Гончаренко, народний депутат, фракція "Європейська солідарність", зокрема, повідомляв ЗМІ: "Часу мало, а я не бачу ніяких рухів за цим законом. Тому мені здається, що більше робиться вигляд, що ми чуємо бізнес. Віз і нині там, закон почав діяти, і вже починається його негативний вплив на бізнес".

Генеральний директор групи "Метінвест" Юрій Риженков під час віртуального престуру на ММК ім. Ілліча зазначив, що Група "Метінвест" вважає неприпустимим і несвоєчасним підвищення ставки ренти на видобуток залізної руди, передбачене законом №466-IX, він виступає за внесення змін до закону. Зокрема, документ не містить механізму, який давав би можливість реагувати на зміни світової кон'юнктури. "Ми закликаємо виробити прозорі та зрозумілі, пов'язані з ринком, методи встановлення ренти", - додав Риженков. Також він наголосив, що 2019 року збиток метпідприємств України становив понад 30 млрд грн. Щоб вони не закрилися, їх довелося дотувати за рахунок доходів від продажів залізорудної сировини. Як результат, ухвалення закону завдало ще більшого удару ослаблому на тлі епідемії коронавірусу ГМК України.

Металургійна компанія ArcelorMittal зверталася до парламентарів з проханням відтермінувати на рік підвищення ставки ренти на видобування залізної руди. "Підвищення рівня рентної плати призведе до втрати ринків збуту та джерел валютних надходжень, скорочення робочих місць, суттєвого зменшення платежів у державний і місцеві бюджети, а також погіршення стану економіки й національної безпеки України", – наголошено у зверненні. В ArcelorMittal заявили, що в умовах нинішньої кризи, спричиненої обмеженнями через епідемію, уряди інших країн підтримують передусім власного виробника, а в Україні держава посилює податковий тиск на нього.

В Компанії "Феррекспо" також наголошують на необхідності скасування Закону 466 в існуючій редакції. Зауважують, що додатковим навантаженням на підприємства ГМК стало затвердження окремої методології для так званих сировинних товарів. Не зважаючи на те, що відповідні пункти Закону 466 вже вступили в дію з 26.05.2020 р., бізнес досі не знає, за яким методом він повинен розраховувати справедливі ціни на свою продукцію і навіть немає інструментів для цього розрахунку. "Відсутній перелік сировинних товарів, не встановлені джерела інформації для визначення бенчмарк (показник, що використовується для оцінки стану ринку або його сегментів) цін для сировинних товарів, умови подання повідомлення про укладення договору про постачання сировинних товарів виконати об'єктивно неможливо, через що податкова отримує дискримінаційне право на свій розсуд обирати дати визначення порівнювальних цін для контрольованих операцій платника податків," - додали в "Феррекспо".

Цього разу закон не просто шкодить українському бізнесу, він допомагає бізнесам інших країн, зокрема російському, які отримують додаткові конкурентні переваги на зовнішніх ринках збуту за рахунок нижчих ставок ренти, і, відповідно, нижчої собівартості продукції. Деякі російські видання вже радіють панічним настроям українських промисловців.

Голова Федерації металургів України Сергій Беленький прогнозував, що український бізнес утратить ринок Китаю та частково ринки країн ЄС. Доходи українського бюджету при цьому не зростуть, а зменшаться, оскільки обсяги виробництва залізорудної руди скоротяться мінімум на 20%. Відповідно, скоротиться експорт та надходження валютної виручки в країну.

Ще один наслідок прийняття закону 466 з нормою про підвищену ренту – це деградація компаній українського ГМК та негативний вплив на соціальні програми. Через підвищення податків існує великий ризик скорочення інвестиційних програм на екологічні та соціальні проєкти.

"У зв'язку з набранням чинності Законом України №466-IX ПрАТ "Суха Балка" нестиме додаткові витрати на сплату ренти. Це, в свою чергу, призведе до скорочення доступних коштів, які планувалося інвестувати у збільшення виробництва, підвищення якості продукції, підвищення безпеки на виробництві, соціальні програми тощо. Загалом підвищення ставки ренти в середині фінансового року чинитиме колосальний вплив на фінансовий стан підприємства, плани 2020 року й наступних періодів", – повідомляли в пресслужбі "Сухої Балки" спеціалізованому виданню GMK Center.

Перелік зазначених вище проблем, що приніс Закон 466 і з якими вже зіткнувся бізнес, не є вичерпним. Всі разом вони здатні завдати потужного удару по конкурентоспроможності українського ГМК та його інвестиційній привабливості, що призведе до втрат світових ринків, зменшення обсягів реалізації, а, відповідно, податкових надходжень у майбутньому.

В ситуації, що склалася, український ГМК не вимагає від держави додаткових преференцій (і навіть відмовляється від них) на кшталт тих, що надаються для захисту місцевого бізнесу в інших країнах. Розуміючи свою соціальну відповідальність, провідні вітчизняні підприємства ГМК за власної ініціативи відмовилися від наданих державою податкових канікул на час карантину та сплачують податкові платежі в повному обсязі, несуть додаткові витрати на забезпечення захисту своїх робітників, надають суттєву допомогу лікарням та місцевим громадам у придбанні необхідних засобів захисту, медичних препаратів і обладнання.

Зі свого боку українські підприємства в рамках партнерства бізнесу та держави розраховують хоча б на податкову й тарифну стабільність і незмінні умови гри на найближчий період.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

бізнес

Українська влада знищує вітчизняний бізнес

Мобілізація осіб з інвалідністю - все, що варто знати

НАБУ прийшло з обшуками в ДПС

До кого завітають податківці з перевірками у 2026-му

Податковий борг в Україні пробив психологічну позначку

Останні новини

Вибір редактора

Експерт про наслідки росту тарифу на розподіл газу