У Раді впевнені, що одноосібники ховаються від держави, а самі фермери скаржаться на бідність.
Новини про податок на землю полоскотали нерви мільйонам українців. Парламентський комітет з питань фінансів рекомендував розглянути законопроєкт, який із зими лежав у Верховній Раді. У документі пропонується в 10 разів збільшити плату за землю, на якій щось сіють, косять або яку використовують як пасовище. І неважливо, чи був урожай або бодай якийсь прибуток.
З цього приводу піднявся скандал. Тому первісний варіант депутати трохи переписали і зменшили плату. Із запропонованих 1400 грн за гектар її скоротили до 1215 грн.
Чи будуть поширюватися ці правила на власників городів та присадибних ділянок площею в один гектар? І чи змусять вас заплатити, якщо пай офіційно в оренді? Новини "Сьогодні" розбиралися в питанні.
"Приблизно чверть землі, як ми оцінюємо, обробляється в чорну. У чорну – це не оформляються договори оренди, не оформляються співробітники нормально, і від цього насамперед втрачають місцеві бюджети", – заявив народний депутат від "Слуги народу" Мар'ян Заблоцький.
Щоб це виправити, нардеп з колегами запропонували змінити Податковий кодекс законопроектом № 3131. Парламентарії хочуть, щоб люди, у яких на руках більше гектара паю, віддавали в місцевий бюджет 5% від його нормативної оцінки, тобто умовної вартості,
"Якщо ви самі обробляєте землю, ви не є зареєстрованим сільгоспвиробником, не є юридичною особою, фермерським господарством або іншою формою господарювання, то ви повинні будете платити додатково", – говорить доцент Київської школи економіки Олег Нів'євський.
Тобто якщо в середньому українці мають пай в 4 гектари, то податок з нього міг досягти 6000 гривень на рік. Нелегально здавати або брати землю в оренду стало б елементарно невигідно. Але є нюанси.
Мешканка Драбова (Черкаська область) пенсіонерка Галина Василівна довго вибивала свої три гектари у агрохолдингу. А в цьому році за допомогою синів нарешті засіяла їх кукурудзою. Нескладно здогадатися, як господиня відреагує на нові податки, придумані в Києві. Боїться повторити долю сусідів:
"У них було три паї і ще своя техніка була. Потім я його побачила, кажу: "Володю, ну це ж у вас своя земля, це ж ви маєте копійку". А він каже: "Нічого ми не маємо. Ось руки повитягали до колін – тільки таке маємо". Віддали цю землю – і кінець", – розповідає жінка.
А віддати могли, як то кажуть, і під чесне слово. Тому що селянам часто так набагато простіше. Що таке тіньова обробка землі? Розглянемо на конкретному прикладі: фермер пішов, усно домовився з пайовиком, пообіцяв йому гроші і засіяв пайовий ділянку.
Перш ніж когось засуджувати за несплату податків, поспілкуємося з цією людиною. Зараз він обробляє кілька гектарів, все без будь-яких документів. Одним пайовикам дає на тисячу-дві гривень більше легальних фермерів, інших підкуповує продукцією.
"В білу потрібно, виходить, наймати бухгалтера, платити йому зарплату, показувати звітність. А ми працюємо самі, і там майже в нуль. А якщо ще й платити людям, то просто з торбами підемо, на тому все й закінчиться", – розповідає фермер.
Крім того, такі господарники і пайовики не витрачають час і гроші на нотаріуса, податкову і реєстрацію договору про оренду землі. Його у нас, до речі, можна скласти мінімум на 7 років, і не всім це треба.
Депутати хочуть ввести мінімальний податок за гектар землі незалежно від того, має з неї щось власник чи ні. Скільки українців самі обробляють свої поля – величезне питання. Деякі, як Заблоцький, кажуть про кілька тисяч людей, а ось в Київській школі економіки – про цифру більш ніж 4 млн.
Як би там не було, в цілому в країні 7 млн пайовиків, і якщо у когось з них на руках "липові" або навіть неправильно оформлені договори з орендодавцем, то через новий податок їм доведеться витрачати гроші і нерви. Потрібно запам'ятати кілька простих правил, щоб документи на землю були в порядку.
"Як правило, це державний акт права власності на земельну ділянку. Потрібно перевірити наявність кадастрового номера – якщо його немає, його треба обов'язково присвоїти, інакше будуть проблеми. Потім, якщо він є, перевірити, щоб цей кадастровий номер був на публічній кадастровій карті, побачити, що дійсно там зареєстровано право оренди за такою-то особою ", – розповідає адвокат Віктор Кобилянський.
А тим часом прибутки і в одноосібників, і у дрібних фермерів – мізерні, розповідає голова Асоціації фермерів і приватних землевласників Драбівського району Черкаської області Валерій Перепелиця.
"Ось я посіяв, виростив, зібрав, і сиджу і думаю, а що з ним робити? Дорадництво не розвинене, кооперації немає", – нарікає Перепелиця.
До того ж на додачу до своїх паїв в цьому році він орендував ще кілька десятків чужих – щоб посіяти соняшник, сою і пшеницю. І хоча працює офіційно, переваг над тіньовиками не бачить.
"Що можна отримати з землі, якщо ти зареєстрований юридично і є плательщком ПДВ? В нормальний рік десь до 10 тисяч гривень з гектара. Я десять років буду працювати, щоб купити техніку, і ще 10 років – щоб купити 10% землі, на якій я працюю", – розповідає фермер.
Незважаючи на це, одноосібники не святі і зловживають можливістю не звітувати про доходи, вважає виконавчий директор одного з найбільших агрохолдингів України. У Німеччині, за його словами, дрібні фермери, як і великі, подають податкові декларації, тому всі в рівних умовах. Хоча насправді німецькі аграрії ще й мають 280 євро субсидії на кожен гектар, а українці – ні.
"Фермерство в Європейському Союзі – це насамперед не про економіку, а про збереження сільських поселень. У Португалії тільки якщо самозайнята фізична особа, фермер, має більш як 22 тис. євро на рік, тільки тоді виникає питання про якусь звітність та про оподаткування", – розповідає доцент Київської школи економіки Олег Нів'євський.
В українських же реаліях податкову боротьбу з тіньовим сільгоспвиробництвом підтримує Всеукраїнська аграрна рада і ще низка відповідних організацій, запевняє нардеп Заблоцький. У той же час в Кабміні законопроєкт № 3131 назвали передчасною ідеєю, Тому що в державі криза.
Ймовірно тому депутати оголосили про нову версію документа – № 3131-Д. Там мінімальний щорічний податок на гектар встановлений трохи менше, ніж в оригіналі – 1215 грн на рік. А дрібні сільгоспвиробники, ФОП і сімейні ферми попередньо взагалі можуть платити щороку тільки 2% вартості гектара, тобто по 540 гривень.
До слова, раніше в Україні запустили інтерактивну супутникову карту реального стану полів по всій країні. Відповідно до неї, в Україні в наявності 4,3 млн га сільгоспземлі, яку не зареєстровано в Державному кадастрі.
З незареєстрованих земельних ділянок в Україні збирають урожай, який оцінюється в 88,5 млрд гривень. Отже, майже кожен десятий гектар української сільськогосподарської землі знаходиться в тіні.