В Україні заборонили продаж ароматизованих цигарок

• Палити в Україні стало не лише важче, а й не так смачно: 11 липня набув чинності закон №1978, який, зокрема, забороняє продаж ароматизованих цигарок та рідин для електронок. Крім того, прирівнює системи нагріву тютюну – такі як Iqos, Glo тощо – до звичайних сигарет. Вільно палити їх у громадських місцях (скажімо, літніх майданчиках ресторанів) також заборонено.
  
  

  Залучати нових клієнтів виробники цигарок, "айкосів" та електронок тепер зможуть лише фактично через сарафанне радіо – адже відкрито чи приховано рекламувати свою продукцію закон їм забороняє. Тих, хто спробує обійти ті чи інші нові заборони, штрафуватимуть. Щоправда, на порівняно невеликі суми.
  
  "Смачних" цигарок більше не буде
  
  Як свідчать опитування в різних країнах, молодь схильна вважати, що ароматизовані (і, зокрема, ментолові) цигарки є менш шкідливими. Що призводить до меншого переживання за здоров'я і, як наслідок, активнішого їх куріння.
  
  Ба більше, йдеться в пояснювальній записці до закону, "міжнародні дослідження вказують, що 80% дітей у віці 12-17 років, які мали досвід вживання тютюну, починали саме з ароматизованих тютюнових виробів".
  
  Втім, зазначається, "ВООЗ стверджує, що всі види тютюнових виробів становлять загрозу для здоровʼя".
  
  Інший бік привабливості ароматизованих цигарок, а також вейпів та інших електронок – це їхній смак. Опитані OBOZREVATEL українці, які палять їх, стверджують, що надають перевагу саме таким виробам через відсутність характерного гіркого й неприємного смаку. А також визнають: приємні смак та післясмак хоч прямо і не стимулюють до активнішого паління, але й не обмежують його.
  
  Однак тепер цьому покладено край. Адже з 11 липня в Україні забороняється продаж тютюнових виробів з добавками:
  
  вітамінами та ін.;
  кофеїном, тауринами та іншими енергетичними добавками;
  що роблять викиди кольоровими;
  що полегшують вдихання диму чи засвоєння нікотину.
  Крім того, забороняється реалізація сигарет та тютюну для самокруток:
  
  з характерним запахом або смаком диму;
  фільтр, папір або капсула до яких містять тютюн або нікотин;
  що містять смако-ароматичні добавки у будь-яких компонентах – фільтрі, папері, упаковці, – або дають змогу змінювати запах, смак чи інтенсивність диму самокруток.
  Ще одна заборона – продаж рідин до електронних сигарет. Причому, наявність у них нікотину ролі не відіграє – важливим є:
  
  наявність запаху чи смаку ментолу, фруктів тощо;
  наявність вітамінів та інших псевдокорисних добавок;
  наявність кофеїну, таурину та інших енергетичних добавок;
  наявність добавок, що роблять викиди кольоровими;
  перевищення об'єму заправних контейнерів 10 мл;
  перевищення об'єму одноразових е-цигарок або картриджів 2 мл;
  вміст нікотину в яких перевищує 20 мг в 1 мл.
  
  "Айкоси" прирівняли до звичайних цигарок
  
  Окрім того, закон прирівняв системи нагріву тютюну – Iqos, Glo тощо – до звичайних цигарок. Для цих виробів уже діють однакові правила, тож, наприклад, відмова припинити палити в громадському місці, "бо це ж айкос", не проходить.
  
  "Після появи тютюнових виробів для нагрівання на ринку України наприкінці 2016 року вперше за 10 років відновилася динаміка зростання вживання тютюнових виробів. Якщо у 2019 році лише 1% респондентів повідомляли про вживання тютюнових виробів для нагрівання, то у 2022 році цей показник становить 7%", – йдеться в пояснювальній записці до закону.
  
  До того ж там зазначається:
  
  серед жінок збільшилася частка тих, хто вживає тютюнові вироби для електричного нагрівання з 0,6% у 2019 році до 5,5% у 2022-му;
  такі вироби набувають найбільшого поширення саме серед молоді 18-29 років – станом на 2022 рік 22% молодих українців та українок пробували їх, а 9% вживали протягом останніх 30 днів.
  "Новітні тютюнові вироби повинні відповідати загальним вимогам до тютюнових виробів", – йдеться в пояснювальній записці. Серед них – вже чинна протягом року заборона на паління в громадських місцях:
  
  дитячих та спортивних майданчиках;
  під’їздах житлових будинків;
  підземних переходах;
  громадському транспорті;
  ресторанах, кафе, барах тощо;
  зупинках маршрутних транспортних засобів та ін.
  Поширюються на такі вироби і штрафи в 51-170 грн за паління в заборонених місцях. У разі повторного порушення покарання зросте до 170-340 грн.
  
  Рекламі зась
  
  Ще один блок заборон стосується реклами тютюнових виробів – Iqos, Glo та їхні аналоги більше не виняток. Фактично тепер в Україні заборонено будь-яким чином публічно заохочувати людей до паління – як прямо рекламуючи тютюнову продукцію, так і приховано: фінансуючи різноманітні заходи та кампанії.
  
  Так, окрім іншого, забороняється:
  
  розміщення інформації про виробників у місцях реалізації тютюнових виробів та поза ними;
  розміщення такої інформації в інтернеті (щоправда, тут є виняток: заборона не стосується інформації про пристрої для нагрівання тютюну, електронок, заправних контейнерів та рідин до них, розміщеної в соцмережах фізичними особами, а також опублікованої на сайтах виробників/імпортерів із попередньою ідентифікацією віку);
  спонсорство теле- та радіопередач, театральних, концертних, спортивних та ін. заходів, програм чи окремих осіб;
  безкоштовна роздача, обмін одних виробів на інші чи будь-які товари, роботи, послуги;
  надання бонусів, премій, повернення коштів;
  фінансова чи інша підтримка заходів – зокрема, партій, спортсменів тощо.
  
  Порушників каратимуть
  
  За порушення правил продажу передбачається:
  
  штраф у 20 тис. грн;
  за повторне протягом року – 50 тис. грн.
  За порушення правил реклами:
  
  30 тис. грн за кожен факт реклами на окремому рекламному носії або кожен окремий захід з метою стимулювання продажу тютюнових виробів;
  50 тис. грн у разі повторних порушень протягом року.
  Чого хочуть досягти
  
  Автори законопроєкту стверджують: його метою є скорочення поширеності куріння серед усіх вікових груп українців. Однак передусім серед дітей та молоді. Так, за даними GYTS:
  
  18,4% дітей 13-15 років користуються електронними сигаретами;
  пробували палити електронні сигарети 40% дітей такого віку;
  кожен п'ятий підліток в Україні палить вейп.
  "[Закон] ... сприятиме досягненню Цілей сталого розвитку ООН, щодо яких Україна взяла на себе зобов’язання скоротити поширеність куріння до 15% у 2025 році. Такі заходи поступово приведуть до покращення здоров’я населення та зростання тривалості життя в Україні", – переконують автори документа.

  
  
  ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
  

  • На що звернути увагу під час купівлі велосипеда для дитини
    
  • Лазерна епіляція обличчя: чи безпечно це
    
  • Літо 2024 року буде таким же спекотним, як і попереднє, а потім буде "переворот", – кліматологи
    
  • В Індонезії блискавка вбила футболіста під час матчу (відео)
    
  • 17 лютого очікуються найбільші морози