Українці більше 50% доходів витрачають на продукти харчування, комунальні послуги. У нас немає високого драйву споживання, як у західних країнах. Він формує можливості появи великої кількості гравців на ринку - середніх і невеликих компаній.
У нас вони не виживають, розповів економіст Олексій Кущ.
"В Україні вмирають мережеві супермаркети, які працюють у середньому сегменті. Не говорячи про дрібних підприємців. Все монополізується великими торговельними мережами. У Європі, ви не побачите в середині міста великих торговельних центрів. Вони винесені за межі. Щоб малий і середній бізнес, який торгує, розвивався всередині міст. А в нас навпаки. На кожному кроці величезні супермаркети, які фактично знищують в сегменті торгівлі малий і середній бізнес, монополізують ринок", - каже економіст.
Різницю в цінах за кордоном і в Україні експерт пояснює певними базовими факторами.
"По-перше, соціальні налаштування. Ми щороку витрачаємо приблизно 140 мільярдів гривень на відшкодування ПДВ. 80% цієї суми – це відшкодування експортерам сировини, в тому числі аграрної. За тією ж олійною групою у нас розрив між податками, які сплачуються компаніями і тим, що їм відшкодовується з держбюджету, складає 30 мільярдів гривень. Тобто, держава їм повертає податків на 30 мільярдів гривень більше, ніж вони сплачують. Відповідно виходить, що одна партія соняшникової олії, яка продається на внутрішньому і на зовнішньому ринку, на першому буде завжди дорожчою. Саме за рахунок відшкодування ПДВ. Чому в Польщі товари дешевші? Адже там теж є механізм відшкодування ПДВ для експортерів. Але на внутрішньому ринку на соціальні товари діють знижені ставки податку на додану вартість. Наприклад, на хліб, крупи, яйця, молоко, олію. На них може бути податок 5% або менше. За рахунок цього формуються досить низькі ціни на соціальні товари. Тому соняшникова олія в Польщі або Чехії дешевша, ніж в Україні. Хоча наша країна є номером один серед експортерів соняшникової олії", - пояснює Олексій Кущ.
Другою причиною різниці цін економіст називає монополізацію ринків.
"У нас ринки збуту монополізовані декількома великими гравцями. В тому числі торговельними мережами. Антимонопольний комітет фактично не працює і виступає в ролі статиста. Плюс споживацька бідність населення. Це спонукає торговельні мережі заробляти гроші за рахунок маржі, націнки, а не збільшенням товарообігу. За кордоном торговельні мережі працюють на мінімальній націнці, але заробляють на збільшенні фізичних обсягів продажу. А в нас навпаки – на великій торговельній маржі. У нас населення бідне. І якщо ти знизиш ціну на 5%, то не отримаєш збільшення споживання цього товару. Саме тому в нас, так звані "Чорні пятниці" зі знижками фактично перетворюються на маркетинговий фарс. Торговельна мережа розуміє, що бідне населення все одно буде купувати певну кількість олії, цукру, круп. І можна підвищити ціну в півтора рази", - говорить він.
Недосконалість податкової системи формує хибні стимули розвитку країни.
"Продаємо всю сировину на зовнішньому ринку, а не переробляємо її всередині країни. Держава так налаштувала. Тому у нас немає ефективного Антимонопольного комітету. І не можемо подолати споживацьку бідність", - підсумував економіст.