Талони на їжу для українців - думка експертів

Продукти харчування — 17 Січ 2022 - 08:30 — RomanK Переглядів: 986

Поділитись:

Головними економічними новинами минулого тижня були інфляція та цільова допомога найбіднішому населенню, вважають експерти Київської школи економіки.

7987_1442399.jpg (81.74 Kb)

Про це дискутували в підсумковому тижневому радіоефірі 14 січня.

ІНФЛЯЦІЯ
Держстат оприлюднив дані по споживчій та промисловій інфляціях. Споживча склала 10% за підсумками року. Промислова інфляція — інфляція цін виробників — сягнула 62,2%. Є думка економістів, що промислова інфляція з часом повпливає і на споживчу.

Михайло ДЕМКІВ, експерт із фондових ринків, фінансовий аналітик компанії ICU:

"На 2022 рік є три найбільших страхи: а) війна і перекидання її на решту території України; б) пандемія і її наслідки та в) інфляція.

10% ніби і не багато, якщо зважати на історичні дані за деякі несприятливі роки. Промислова інфляція також досягала в минулому такого рівня. Але цього разу мабуть не вдасться бути самим мудрим — перейти в долар і думати, що все гаразд. Адже інфляція цього разу присутня у всіх країнах світу більшою чи меншою мірою. В Україні вона пройшла свій пік. У січні має бути однознакова цифра. У США інфляція росте — 7%. Польща також занепокоєна зростанням показника. Та й у більшості розвинених країн інфляція свого піку ще не досягла.

Висока інфляція в світі змусить політиків не сидіти склавши руки. Доведеться заробляти електоральні бали, реагувати на ситуацію, враховуючи два роки карантинного негативу. Польща готує суттєве зменшення податків на харчі, пальне, аби зменшити інфляційний тиск на найбідніші верстви населення.

Небезпекою інфляції західні країни неабияк переймаються, в Україні — не до того".

ЦІЛЬОВА ДОПОМОГА
Радник президента України Олег Устенко сказав, що через високий ризик інфляції для сировинно-продовольчої групи товарів, в Офісі президента, який де-факто, керує зараз економікою, є ідея пом'якшити це зростання цін для найвразливіших верств. Один з варіантів — адресна допомога, яку ЗМІ охрестили терміном "талони на їжу". Чи це адекватне рішення держави?

Тимофій БРІК, керівник Центру соціології, децентралізації та регіонального розвитку КШЕ:

"Коли зростають ціни, і не завжди рівномірно, люди, які від цього страждають — також розподілені нерівномірно. Найбільше страждають найбідніші. У них менші запаси, нижчі зарплати. Останні кілька років стався суттєвий перекіс у тому, яким чином розподілені зарплати. Пенсіонери й бюджетники стали відносно бідніші за середню частину населення. А люди, які працювали в галузях із більшою доданою вартістю, — айтішники, фінансисти, транспортники — стали відносно багатші. З одного боку зростає інфляція і від цього страждають всі, з іншого люди, в яких не абсолютні, а відносні доходи, страждають ще більше. Перед ковідом в Україні було небагато жалюгідної бідності — 2-2,5%. Це ті, кому не вистачало на забезпечення фізіологічних потреб. З початком пандемії їхня кількість збільшилася до 4-5%. Тих, хто називає себе бідними, відсотків 60, бо люди схильні применшувати свої доходи. Яким може бути вихід?

Перший варіант — адресна допомога тим, хто найбідніший. Другий варіант — допомога всім. Третій варіант — спробувати стримувати ціни. Інші варіанти — зменшення ПДВ чи зниження податків на харчі чи податкового навантаження на зарплату працівників певних критичних галузей.

70% жителів великих міст позитивно поставились до єПідтримки

Адресна допомога має найбільше перспектив. Точково додаємо до бюджету найбідніших при цьому не втручаємось у рівень цін, дефіцит, який може з'явитися при держрегулюванні, і не зачіпаючи потенційно корупційні схеми регулювання оподаткування.

У зоні ризику опинитися за межею бідності є домогосподарства, де є один працюючий дорослий та діти, і домогосподарства з непрацюючим дорослим та дітьми. Тобто це люди, у яких відсутнє навіть соціальне забезпечення, на відміну від пенсіонерів чи студентів.

70% жителів великих міст позитивно поставились до єПідтримки, хотіли б отримати цю допомогу, за соцдослідженням нашого Центру кінця 2021-го. Менше 30% респондентів — або відверті антивакцинатори, або ті, хто принципово не довіряє владі і не хоче від неї жодних виплат. Ці дані свідчать про те, що отримання соцдопомоги не робить їх отримувачів соціальними невдахами. Натомість призводить до поляризації суспільства — протиставлення групи тих, хто не довіряє владі, та тих, хто користується благами від держави. Скористатися конфліктом цих груп спробують політики".

Володимир ВАХІТОВ, доцент і керівник напряму поведінкової економіки КШЕ:

"2005-06 років проводились дослідження сектору субсидій. Третина тих, хто отримували субсидії, не мали б їх отримувати. А від третини до половини тих, хто мав би отримувати субсидії, по них не звертаються. Через те, що процес їх отримання був занадто забюрократизований. Відтоді почалася масштабна реформа системи соціальної допомоги. Зменшилась кількість документів для подання на субсидію. Пройшла роз'яснювальна робота серед населення, змінилися самі центри соцдопомоги.

Зараз певні види допомоги від держави отримує майже половина населення. Це або доплата до пенсії, або виплати на дітей, або за інвалідністю тощо. Тому отримання допомоги вигляді грошей, які можна витратити тільки на їжу (щось на зразок єПідтримки) навряд чи якимось чином стигматизуватиме її отримувачів. Люди з рівнем доходу нижче середнього через перекоси в заробітних платах, через інфляцію об'єктивно стали біднішими. Тим паче, що цей статус отримувача допомоги — тимчасовий. Його переглядатимуть чи раз на рік, чи раз на квартал.

Іншого способу витягути людей з тієї ями, в якій вони опинились, крім адресної допомоги немає. Ані створення нових робочих місць, ані покращення оподаткування, правового поля в державі, про що говориться 30 років, не вдається запровадити швидко. А талони на їжу — можна ввести негайно".

Найважливішою проблемою, на думку експертів, є не стільки ставлення людей до адресної допомоги, скільки комунікування влади про неї. Бо у людей дуже мало інформації про соціальні програми і політики держави.

Євген ДУБОГРИЗ, експерт з банківського нагляду, асоційований експерт CASE Україна:

"Ми дізналися про адресну допомогу від радника президента пана Устенка. Медіа, критично налаштовані до президентської команди, підхопили цей меседж і перетворили на хайп про радянські продуктові талони. Спотворення і пересмикування змісту ідеї адресної допомоги завдало їй шкоди з самого початку. Тисяча за вакцинацію на підтримку креативних галузей була прокомунікована вдало. Чи вдасться переломити ситуацію з адресною допомогою зараз і перевести її в позитивне русло і донести до людей?".

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

продукти харчування

Талони на їжу для українців - думка експертів

Злочинці в Мексиці "кришують" вирощування авокадо

Українців попередили про зростання цін на солодощі

В Україні виробництво м’яса птиці та яєць під загрозою

На українців чекає нова хвиля подорожчання їжі

Останні новини

Вибір редактора

НБУ знизив ціну долара та євро на понеділок